Бюджетна установа «Методично-технологічний центр з аквакультури» та Проект USAID з сільського та аграрного розвитку AGRO 22 липня 2022 року організували в онлайн режимі (на платформі zoom) та провели робочу зустріч з питання правового врегулювання проведення меліоративних робіт в аквакультурі, порядок проведення днопоглиблення і очищення від наносів ґрунту та органічних речовин (мулу) рибницьких ставків та каналів та інші важливі питання. На робочу зустріч були запрошені представники аквакультурного бізнесу, науковці та експерти з юридичних питань, ґрунтознавства, меліорації, екології, водних відносин, гідрохімії, гідробіології тощо.
Питання підтримання рибогосподарського водного об’єкта (його частини) де здійснюється виробництво продукції аквакультури у належному стані, забезпечення якості води та одночасно контроль впливу на довкілля при здійсненні технологічних операцій у аквакультурі підлягає комплексному вирішенню. Розроблення технологічних заходів для суб’єктів аквакультури вимагає від нормотворців фахового та виваженого підходу, який би дав можливість розвиватися бізнесу і забезпечував мінімальний вплив на навколишнє природне середовище.
Очищення ложа (дна), меліоративної сітки, рибозбірних ям, водопостачальних і скидних каналів рибницьких ставків водночас складний та необхідний технологічний процес в аквакультурі. Його складність полягає у високій вартості процесу та недосконалості нормативно-правових актів для суб’єктів аквакультури. У зв’язку з цим роботи щодо очищення від мулових наносів орендованих водойм суб’єктами аквакультури майже не проводиться. Саме цим питанням найбільше приділяли уваги на робочій.
Модератором робочої зустрічі був представник проекту USAID з сільського та аграрного розвитку
Від БУ «МТЦ з аквакультури» на зустрічі були присутні директор Юрій Шарило, головний рибовод – начальник інформаційно-консультаційного відділу – Василь Плічко та провідний спеціаліст Людмила Медведенко.
Активну участь у робочій зустрічі з боку аквакультурного бізнесу прийняли Генадій Руденко (ТОВ «Забір’я»), Юрій Яременко (ТОВ «НВСП «Бестер», представники ПрАТ «Хмельницькрибгосп» а інші.
Всі юридичні аспекти проблем меліорації в аквакультурі та пропозиції щодо їх вирішення модерував експерт з правових питань проекту USAID Павло Кулинич. Загалом на зустрічі було висловлено багато цікавих думок щодо проблем меліорації, які в даний час актуальні через ряд проблем. Правова неврегульованість процесу меліорації в аквакультурі призводить до конфліктів не лише з представниками правоохоронних органів, а й з місцевою громадою (в тому числі через порушення законодавства суб’єктами аквакультури). Аквакультура наразі потерпає від дефіциту води в ставках, через замулення ставків та водотоків якість води погіршується, що значно впливаю на рибопродуктивність водойм. Зрештою перелічені вище випади негативно впливають на природне середовище: замість річок, озер та ставків ми отримаємо болота.
Серед пропозиції, що висловили як представники бізнесу так і експертне середовище щодо правового врегулювання проблеми меліорації в аквакультурі, можна виділити наступне:
- Необхідно розробити і затвердити «Порядок проведення меліоративних робіт в аквакультурі»;
- Активізувати роботу щодо формування Державного реєстру рибогосподарських водних об’єктів (їх частин) і закріпити статус «рибогосподарської технологічної водойми» за рибницькими ставками;
- Для розвитку садкової аквакультури передбачити у договорі оренди частини водного об’єкта регламентні роботи з днопоглиблення частини водного об’єкта для ведення аквакультури у рибоводно-біологічному обґрунтуванні (без додаткових погоджень та складання проектно-кошторисної документації);
Цікава і корисна дискусія виникла під час обговорення можливості комерційного використання донних відкладень після їх вилучення з рибницьких ставків. Відсутність чіткої нормативної бази призводить до того, що вилучені з дна рибогосподарської водойми донні відкладення трактується як цінна речовина, а меліоративні роботи як розробка надр. Все це вимагає додаткових коштів для отримання дозволів, ліцензій, технічних проектів тощо.
Протягом двох годин на робочій зустрічі відбувалась жвава дискусія, було висловлено багато прохань та пропозицій, а також шляхи їх вирішення, проте для остаточного прийняття рішення потрібно доопрацювати ряд питань та отримати деяку додаткову інформацію.
Тому, хочемо подякувати Проекту USAID зокрема керівнику програми з розвитку сільського та аграрного розвитку AGRO Владиславу Карпенку за співпрацю та допомогу, яка зараз є дуже важливою та актуальною для аквакультури .
Продовжуємо працювати!
