Автор:FAO.
Переклад зроблено фахівцями Державної установи “Методично-технологічний центр з аквакультури”.
Шахрайство з водними продуктами – це реальність, але у нас є інструменти для боротьби з цим явищем
Шахрайство у секторі водних продуктів харчування часто непомітне для споживачів, доки не стане загрозою для здоров’я.
Найчастішими видами є неправильне маркування та заміна видів. Це може траплятися в будь-якому місці, де візуальна ідентифікація складна, наприклад, у ресторанах та закладах громадського харчування, а також у оброблених продуктах, де ідентичність видів може бути замаскована.
Інші форми включають неправильне брендування щодо походження або методу виробництва та фальсифікацію за допомогою добавок.
У Міжнародний день жінок та дівчат у науці (International Day of Women and Girls in Science, 11.02.2026) ми поговорили з науковицею-харчовиком та дієтологинею Esther Garrido Gamarro, співробітницею ФАО з питань рибальства, про цю проблему та про те, як ми можемо з нею боротися.
Як споживач, як я можу зробити свій внесок у боротьбу з шахрайством?
Споживачі повинні знати, як виглядають їхні улюблені види, уважно читати етикетки та купувати товари з перевірених джерел.
Однак компетентні органи є першою лінією захисту. Вони повинні розуміти численні форми шахрайства в цьому секторі, розпізнавати попереджувальні знаки та включати їх до своїх протоколів інспекцій.
Координація також має вирішальне значення, оскільки шахрайство з харчовими продуктами часто перетинає кордони та залучає кілька органів влади. В рамках дослідження, що лежить в основі нового звіту ФАО «Шахрайство з харчовими продуктами в секторі рибальства та аквакультури» (https://opeknowledge.fao.org/bitstreams/5a6dbb62-7a45-4c9c-8d64-0b2d241f6fae/download), ми звернулися до інформаційних (розвідувальних) агенцій, які пояснили, як скоординовані дії між органами контролю за харчовими продуктами та правоохоронними органами допомогли вирішити багато справ, запобігши потраплянню на ринок тонн шахрайської та небезпечної риби.
 |
 |
Шахрайство у секторі водних продуктів харчування часто залишається непомітним для споживачів, доки воно не створює загрози для здоров’я. Наприклад, багаторазове заморожування та розморожування тунця може становити серйозну загрозу для здоров’я споживачів.
Деякі види шахрайства становлять значні ризики для здоров’я людини. Наприклад, якщо тунець заморожують, потім розморожують, а потім знову заморожують, рівень гістаміну стає дуже високим, що створює серйозну загрозу для споживачів. Скоординоване втручання гарантує, що тунець не потрапить на наші столи.
Чітке розуміння ланцюжка створення вартості продукту, підкріплене ефективним управлінням, механізмами координації та інструментами, може забезпечити припинення шахрайства на місці.
Чому шахрайство особливо поширене у сфері водних продуктів?
Водні продукти харчування особливо вразливі до шахрайства через велику кількість видів, що продаються (понад 12 000 у 2022 році), значну різницю в цінах між ними та складність для споживачів виявляти шахрайство.
Наприклад, вирощений лосось дешевше виробляти, ніж виловлювати його в морі, і ця різниця відображається на ринкових цінах. Крім того, водні продукти харчування часто продаються філе або іншим чином оброблені. Споживачі бачать продукт, але не цілу рибу. Тому будь-де в ланцюжку створення вартості один вид риби можна легко замінити на інший. Ймовірність виявлення низька, оскільки єдиний спосіб довести це – лабораторні дослідження, які можуть бути дорогими.
Чи залишається шахрайство з водними продуктами непоміченим?
Так, це може статися, якщо відсутні нормативні рамки чи стандарти, слабкі системи інспекції або недостатні можливості лабораторних випробувань.
Водночас, для тестування водних харчових продуктів доступний дедалі більший спектр інструментів, таких як ізотопний аналіз та секвенування ДНК наступного покоління. Ці передові методи описані в нашому новому звіті.
Водні продукти дуже вразливі до шахрайства через велику різницю в цінах та труднощі для споживачів у виявленні шахрайських практик.
Шахрайство з водними продуктами може загрожувати не лише здоров’ю людини, але й збереженню біорізноманіття. Чи не могли б ви навести приклад?
Одним із прикладів є заміна виду, що охороняється, іншим. Наприклад, якщо вид, що знаходиться під охороною, виловлений і навряд чи виживе у разі його випуску, може виникнути стимул продавати його під назвою близькоспорідненого виду, який не охороняється. Без тестування ДНК таку заміну може бути важко виявити.
Рибалки можуть використовувати селективне спорядження для вилову лише тих видів, які є в великій кількості. Це може зменшити прилов видів, що охороняються, і уникнути їх використання на пізнішому етапі, щоб вони не потрапляли на ринок.
Що б ви сказали маленькій дівчинці, яка хоче бути такою ж науковицею, як ви?
Я б сказала їй, що наука – це весело та жваво. Наука – це цікавість. Наприклад, останнім часом мене дуже захоплюють токсини. Вони надзвичайні: вони неживі, проте їхні молекули можуть впливати на наші гормональні та ендокринні шляхи та мати неврологічні або шлунково-кишкові наслідки. Їх неможливо знищити, і вони можуть стати складнішими та навіть шкідливішими.
На етапі після збору врожаю ми можемо впоратися з більшістю небезпек для безпеки харчових продуктів, які є мікробіологічними, наприклад, шляхом заморожування або приготування їжі. Але токсини з хімічних речовин набагато складніші. З роками цей виклик глибше занурив мене в науку та в пошук способів захисту людей від цих ризиків.
