23 та 24 травня 2023 року відбулася Міжнародна конференція з аквакультури «Солена та прісноводна аквакультура в Європі – стійкі морепродукти майбутнього», яка проходила на території Ramada Hotel & Suites, Бухарест, Румунія. У заході прийняли участь фахівці ДУ «Методично-технологічний центр з аквакультури»: начальник інформаційного відділу Тамара ДОМБРОВСЬКА та провідний фахівець міжнародного відділу Катерина ХОМЕНКО.
Організаторами конференції була міжнародна організація Eurofish у співпраці з Національним агентством рибальства та аквакультури (NAFA), установою при Міністерстві сільського господарства та сільського розвитку Румунії.
Доповідачами були провідні експерти, які обговорили останні розробки у прісноводній та морській аквакультурі. По завершенню кожної доповіді було обговорення висвітленої теми.
Риба є одним з найбільш екологічно ефективних джерел тваринного білка на планеті. Збільшення виробництва аквакультури в Європі та в усьому світі є стійким способом забезпечення тваринним білком 8,5 мільярдів людей, які, як очікується, населять Землю до 2030 року. На конференції були представлені три сесії, присвячені прісноводній аквакультурі, морській аквакультурі та ринкам і сертифікації з презентаціями. Загалом у конференції взяло участь 178 учасників із 37 країн, було 25 виступів міжнародних та румунських експертів.
Відкривав конференцію вітальним словом Марко Фредеріксен, директор Міжнародної організації Eurofish, Данія.
Маріан Аврам, президент ANPA, про основні моменти національної стратегії рибальства та аквакультури.
Було розказано про цілі SNPA:
- підвищення ефективності та конкурентоспроможності галузі аквакультури;
- запуск і зростання прискорення марикультури;
- сприяння сталому рибальству та збереженню водних біоресурсів;
- розвиток динамічних та інклюзивних ланцюгів створення вартості;
- сприяння інтегрованим системам підтримки для розвитку кваліфікованих людських ресурсів і підтримка інновацій.
Каталін Платон, президент ROMFISH, Румунської асоціації рибоводів, яка стала членом Консультативного комітету з рибальства та аквакультури Румунії та Консультативної ради ЄС з аквакультури.
Першу сесію прісноводної аквакультури розпочав Каталін Платон з доповіддю про поточні проблеми ставкової аквакультури та потенційні шляхи її розвитку. Внутрішній ринок має бути спрямований на сільське господарство.
За його словами «три стовпи» сталого розвитку, це економічна стійкість – здатність людей продовжувати існування підтримувати життя за допомогою діяльності, соціальна стійкість – прийняття певної діяльності суспільства і екологічна стійкість – здатність здійснювати діяльність без заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу, щоб ресурси необхідні для діяльності, не були під загрозою для використання в майбутньому. Також у свої доповіді він розглянув основні проблеми, такі як – політика, адміністративні інструменти, суспільне сприйняття, інформація для споживачів. Щодо політики, то аквакультура ЄС має бути визначена спільною компетенцією та повинна бути розроблена Спільна політика щодо аквакультури.
Мілан Варджу-Катона доктора наук, Університет Святого Іштвана, Godollo
Мілан Варджу-Катона розповів про процеси вирощування африканського сома.
Найбільшим виробником африканського сома у світі є Нігерія, ця країна є однією з 12 країн, де FAO-FISH4ACP працює над розвитком ланцюжків вартості риби продуктивними і стійкими.
Мілан розповів про технологію вирощування африканського сома в RAS- системі, а також про компанію BAJCSHAL Ltd. про її потужність та перспективи.
Африканський сом користується успіхом в Угорщині, проте потрібні проекти ЄС для підвищення виробництва цього виду, щоб вирішити проблеми з кормами та підвищенням вартості на електроенергію.
Майкл Бех, скандинавський консалтинг по аквакультурі, доктор філософії, генеральний директор та власник Nordic Aquaculture Consulting ApS
Майкл Бех є експертом з аквакультури з 30+ роками спільного досвіду вченого, менеджера інкубаторію та останні 20 років зосереджено на рециркуляційних системах аквакультури (RAS). Раніше працював в Університеті Південної Данії, Міністерстві закордонних справ Данії, Bioconsult, UniAqua, AKVAgroup і Veolia. Створив компанію «Nordic Aquaculture Consulting» у 2020 році та постійно працює як незалежний консультант у всьому світі, що спеціалізується на розробці проектів RAS та допомозі у виробництві на місці.
Майкл розповів про розробку проекту прісноводної рибної ферми на основі системи рециркуляційної аквакультури (RAS-системи). У своїй доповіді він розповів про самі RAS – системи, фінансову затратність систем та видів, які вирощують в них.
Бела Урбаньї, професор Угорського університету сільського господарства та природничих наук
Четвертим доповідачем був Бела Урбаньї з Угорського університет сільського господарства та природничих наук. Професор розповів про розробку нових більш стійких та ефективних ставкових систем в аквакультурі. В своїй доповіді він висвітлив такі теми: основні проблеми в цілому ставкових аквакультурних систем, базовий SWOT аналіз, його сильні та слабкі сторони, а також можливості та прогнози, проблеми та шляхи вирішення цих проблем в аквакультурі.
Основними проблемами є порожність океану, відсутність механізації, втрата ефективності виробництва, застій споживання риби, рибоїдні хижаки та відсутність інновацій в ставковій аквакультурі.
Наступною свою доповідь представила Анна Освальд, фахівець з питань навколишнього середовища та прісноводного рибництва в Управлінні аквакультури (Дирекція морських справ, рибальства та аквакультури) – ФРАНЦІЯ
Після роботи національним координатором водної та природоохоронної політики вона зараз працює в офісі аквакультури для сприяння стійкій аквакультурі. Переконані, що екстенсивне ставкове рибництво є частиною відповіді на пошуки продовольчого суверенітету, підрозділ аквакультури прагне збільшити ставкове виробництво за допомогою регулювання та підтримки FEAMPA. Вона співпрацює з управлінням охорони диких тварин, щоб знайти баланс між цілями ставкових рибників і орнітологів.
Анна Освальд розповіла про вплив бакланів на аквакультуру та шляхи її розвитку. За її словами, орнітологи прогнозують, що баланс між бакланами та екосистемою буде досягнуто тоді, коли баклани будуть голодувати. До 9 жовтня 2022 року в кожному департаменті Франції було визначено 2 різні квоти для відстрілу цих птахів: перша для рибних господарств і закритих водойм, де риба є власністю власника (суб’єкта аквакультури), а другу для відкритих водойм, де рибою керує асоціація, яка належить до національної федерації рибальства.
Анна також сказала про те, що потрібен загальноєвропейський науковий огляд, європейські дослідження, як динаміки популяції риб та баклана, так і взаємодії між ними, також потрібно описати наскільки баклани є загрозою для балансу екосистем, теж потрібно захистити продукцію ставкового рибництва та оцінити збитки, охороняти аборигені види риб.
Марілена Маєреану, Дунайський науково-дослідний консалтинг, кав’яру
Марілена Маєреану з організації «Дунайський кав’яр», розповіла про аквакультуру осетрових риб.
Вона висвітлила історію та розповіла про виробництво вирощування осетрових та виробництво кав’яру на господарстві Horia. Виробництво осетрових проводиться у відкритих системах, за низької щільності, з чистою водою, в екологічно чистих умовах. За словами Марілени вони не використовують хімічних речовин, гормонів чи антибіотиків для вирощування. Було висвітлено ринок збиту продукції кав’яру та перспективи розвитку в цій галузі. Щоб досягти заявленого потенціалу розвитку, Румунія повинна підтримувати осетровий сектор шляхом розробки конкретних стратегічних напрямків, політики та заходів для збільшення споживання осетрових продуктів.
Гальштайн Баарсет, генеральний директор компанії Waister AS, Норвегія.
Пан Баарсет має досвід роботи з інноваційними рішеннями циклічної економіки для галузі аквакультури, створюючи бізнес у Європі та Південній Америці з переробки побічних продуктів промисловості аквакультури. Він керував дослідженнями та розробками за підтримки ЄС та національних дослідницьких грантів. Він виступив з доповіддю про іноваційні технології, що покращують сталість шляхом перетворення побічних продуктів аквакультури на нові продукти.
Компанія Waister виробляє чудове добриво з рибного мулу, яка добре підходить для виробництва зерна. Перевагами завдяки іновайній сушці Waister технології у рибному мулі є :
- Нейтральність запаху;
- Велика об’ємна вага, яка легка для транспортування;
- Відсутність пилу.
В доповіді було висвітлено і показано сам процес сушіння талі та їх технічні переваги.
Карлос Октавіо Летельер-Гордо, доктор, науковий співробітник DTU Aqua, Данія
Закривав сесію прісноводної аквакультури дослідник Карлос Октавіо Летельер-Гордо. Його темою була валоризація потоків відходів RAS- систем для денітрифікації, біогазу, аквапоніки та добрив. Він висвітлив характеристики системи RAS та денітрифікацію, потенціал біогазу при різній солоності, а також було розказано про аквапоніку. Про останнє, що стійкість ланцюжків створення вартості аквапоніки в Колумбії може бути альтернативою харчової продукції для колишніх виробників кокаїну. Система дозволить вирощувати здорові білки та органічні овочі в кліматичних умовах Данії зі зниженим споживанням води, поживних речовин та енергії.
Друга по черзі була сесія присвячена морській аквакультурі і її відкрили Віктор Ніта та Магда Ненчу, INCDM, Румунія з темою сприяння розвитку морської аквакультури в Румунії, тестування можливих видів та визначення потенційних виділених зон для садкового вирощування риби.
Магда Ненчу, доктор філософії. Національний інститут морських досліджень “Grigore Antipa” , експерт FAO/GFCM Shellfish Aquaculture Demonstrative Center (S-ADC).
Доктор Магда Ненчу є науковим співробітником III відділу морських живих ресурсів NIMRD розповіла про проект вирощування райдужної форелі в прісноводній та морській аквакультурі. Урегулювання закодавства про концесію на води Чорного моря нарешті відкрило шлях для першого садкового вирощування риби на узбережжі Румунії. У цьому контексті INCDM підписав протокол про співпрацю для надання наукових консультацій для економічного оператора, який має намір встановити перший морський садок з вирощуванням райдужної форелі в румунських водах Чорного моря, в районі Мангалія.
Висновками експеременту є те, що вирощування у морській воді райдужної форелі виявилось успішним, прирість ваги та якість м’яса сприяють зусиллю аквакультури в цьому напрямку, розподіл простору для розміщення садкових ферм є важливим, тому було проведено ідентифікацію AZA в контексті законодавства, розрахунки та інтереси суб’єктів господарювання; застосування адаптованої методології для визначення AZA на узбережі Румунії, вісім параметрів (сумістність, вода, глибина, середня висота хвиль, висота хвиль підчас шторму, середня швидкість течії, індекс якості води (WQI), біономіка (екосистеми) значення, морське дно) були включені в розрахунок.
Поул Розендорф, головний менеджер проектів у відділі систем моніторингу та контролю OxyGuard International.
Понад десять років Поул Розендорф був важливим членом команди OxyGuard International, використовуючи свій досвід для полегшення встановлення та експлуатації широкого спектру систем вимірювання, моніторингу та контролю якості води для рибоводів по всьому світу, його тема RAS – системи для морськох вод.
Поуло розповів про вплив озону на якість води, про проблеми використання RAS – системи для морськох вод (низький водний обмін, високе завантаження корму, неприємні присмаки роблять рибу непридатною для продажу). Озон нестійкий у воді – короткий термін служби, швидка реакція на окислення органічних сполук, високоселективне та часткове окислення. Гідроксильні радикали – найсильніший окислювач у воді. Також розповів про генератор озону, який створений на основі запатентованої технології, також має обмеження використання клапанів, дуже компактний і простий в експлуатації, рідинне охолодження, а також про датчик озону, що це нова інноваційна технологія, порційний тиск озону вимірюється безпосередньо без: електроліту, реагентів або інших традиційних методів. Також був представлений пристрій управління, який контролює озонові системи, має простий дизайн та легкий у використані. Висновком нових технологій є покращення загальної якості води, зменшення геосміну і ці технології можуть бути застосовані в промисловості.
Виступ на конференції Даніелья Мейданджич, Хорватія
Наступним доповідав Даніель Мейданджич з темою про диверсифікація видів у морській аквакультурі. Беручи до уваги стратегію, бачення та місію (розвитку і поширення культури здорового та збалансованого харчування вживання риби).
Він розповів про компанію Сromaris , яка займає 6-місце у виробництві середземноморських видів риб, місія компанії розвиток і поширення культури здорового та збалансованого харчування вживання риби.
З видів він представив зубань звичайний (common dentex) та розповів про параметри, історію та труднощі розведення в садках цього представника в Хорватії, а також про розробку комбікорму. Наступним представником був великий бурштин (greater amberjack), Даніель також розповів про нюанси технологій виращування і цього виду компанією Сromaris.
Хусам Хамза співробітник відділу аквакультури в GFCM-FAO, колишній старший радник міністра сільського господарства Тунісу.
Пан Хусам Хамза, який зараз працює спеціалістом з аквакультури GFCM і керівником групи аквакультури GFCM, розповів учасникам про стан аквакультури у світі, але основну увагу було зосереджено на Чорному морі. Також були озвучені основні цілі GFCM, серед яких сталий розвиток сектору аквакультури та його внесок у харчову систему, робота над стійкістю проти глобальних викликів, таких як зміна клімату та забруднення навколишнього середовища. Хусам ознайомив учасників з попередніми проектами, тренінгами та планами на майбутнє.
Гюльсер Фіданчі Міністерство сільського господарства та лісів Туреччини.
Експерт з аквакультури у відділі аквакультури Головного управління рибальства та аквакультури в Анкарі, Гюльсер Фіданчі розповіла нам про розвиток аквакультури Туреччини за наступних пунктів: структура управління, природні ресурси, рибні ферми, виробництво, торгівля, виробництво рибних кормів, міжнародні відносини. Основними аспектами ведення аквакультури у Туреччині були визначені наступні: сільське господарство дозволяється на територіях, визначених Міністерством;
Ферми, які будуть створені, повинні перевищувати певну потужність;
Садкові ферми, які будуть створені в морях, повинні мати:
- не менше 1,1 км від берега
- глибина води не менше 30 метрів
- швидкість течії не менше 0,1 м/с.
Сільське господарство заборонено у ставках і природних озерах;
У гребельних озерах до 3% площі озера дозволено для аквакультури;
Культивування інвазивних видів, таких як тіляпія та деякі коропи, не дозволяється. Основними об’єктами аквакультури Туреччини є лаврак, дорадо та лососеві.
Елеонора Фіковська є старшим експертом Управління «Управління рибальством і збереженням рибних ресурсів» і зацікавлена в розвитку та інноваціях аквакультури в Болгарії.
Елеонора Фіковська, відкрила учасникам історію успіху у веденні марикультури в Болгарії. Історія була про ТОВ «BLACK SEA SHELLS». Компанія, яка розташована в Каварні, Болгарія, використовує новітні технології виробництва та збору врожаю мідій з найвищими якісними характеристиками та складає від 60 до 70% від загального виробництва Середземноморської мідії в Болгарії. Використовувана технологія – це вирощування мідій на подвійних ярусах зі спеціально розробленими поплавцями для мідій в умовах чорноморського узбережжя Болгарії.
Наступна історія успіху була про ТОВ «DALBOKA». Компанія зареєстрована в 1993 році. Це найстаріша марикультурна ферма, яка спеціалізується на вирощуванні та виробництві екологічно чистих середземноморських мідій. Мідійна ферма «Далбока», знаходиться в красивій затоці Каліакра, де вирощують екологічно чисті мідії, відомі своїми смаковими якостями та користю. Протягом багатьох років вони пройшли кілька етапів розширення та покращення господарства. Ферма лінійного типу.
“УСТРИЦІ – ЖУРАВЕЛЬ” ТОВ “МАРКОС-ПЕТРОВІ”. Перший і єдиний виробник устриць в Болгарії, знаходиться в Кранево. Ці устриці були лідерами на європейських рибних фермах завдяки кількості м’яса, стійкість до хвороб і, що не менш важливо, їх чудові кулінарні якості. Вирощуваний вид – тихоокеанська устриця (Crassostrea gigas/Magallana gigas).
КРЕВЕТОЧНА ФЕРМА ТОВ «БІЛЯНА» розташована поблизу Булгарско Сливово, Свіштов. Це закрита рециркуляційна система – повного циклу вирощування – від вилуплення личинок (стадія наупліус) до виробництва креветок ринкового розміру. Ефективне використання ресурсів – дозволяє виробництво з мінімальним використанням додаткової води (здебільшого для компенсації випаровування). Для досягнення солоності у воду спочатку додають морську сіль необхідну для життєвого циклу креветок. Це оптимальна технологія, враховуючи, що ферма розташована на відстані понад 200 км від моря.
Культивований вид – тихоокеанська біла креветка (Litopenaeus vannamei/ Penaeus vannamei) – вид легко розводити в неволі і його можна вирощувати при високій щільності. Весь процес від вилуплення до креветки комерційного розміру займають від 90 до 120 днів.
Тангі Чевер старший консультант AND International і є членом команди Європейської ринкової обсерваторії продуктів рибальства та аквакультури (EUMOFA)
Тангі Чевер презентував доповідь про органічну аквакультуру Європи. Далі коротко про органічну аквакультуру.
Органічні мідії:
Найбільше виробництво молюсків в 406,910 т у 2020 р. (50% в ЄС), 10% були органічними (41 936 т).
Органічне виробництво понад 5 000 т у NL, IT, DE, IE.
Частка органічного виробництва: 48% в Німеччині, 35% в Ірландії, 25% в Нідерландах, 15% в Італії, 2-5% у Франції та Іспанії, Значне зростання в Нідерландах у 2021 р.
Органічний короп:
Основні прісноводні види, які вирощуються в ЄС (близько 80 000 т): 4% органічних у 2020 році (3,563 т), із значним зниженням з 2015 року.
HU:1-ий органічний виробник, з 13% в національне виробництво
PL:1-ий ЄС виробник коропа, з 1% від виробництво під органіку
RO: сильне зниження органічного коропа виробництво: 4,927 т у 2016 р. (48% від національного виробництва).
Стефан Гонт науковий співробітник, кандидат промислових наук з Національного інституту досліджень і розвитку дельти Дунаю
Стефан Гонт представив нам презентацію на тему: «Потенціал аквакультури у природоохоронних територіях». За приклад було представлено колишню рибну ферму з господарства Delta Caraorman на Дунаї. Також, Стефан зазначив, що після запровадженого в 2006 р. мораторію на вилов осетрових через загрозливе зменшення запасів у Дунаї та Чорному морі, Румунія долучилася до підтримки популяції осетрових зарибленням річки Дунай мальками. Програму проводило Національне агентство з рибальства та аквакультури Румунії протягом 2005 – 2009 рр.: 432 800 осетрових усіх чотирьох видів (білуга, севрюга, російський осетер і стерлядь) були випущені (вага: 9 – 350 гр. довжина: 10 – 37 см). Партнерство науково-дослідних установ та рибних господарств для використання знань фермерів, відтворення та зариблення для підтримки зникаючих видів із дельти Дунаю продовжується.
Дельта Дунаю є територією, яка представляє виклики для рибних ферм: високі виробничі витрати через споживання енергії необхідні для відкачування води, конкуренція з місцевим рибним промислом, для великих рибних господарств: птахи-іхтіофаги та браконьєри, потенційно високі витрати на транспортування рибного корму, техніка, персонал тощо в районі ДДБР.
Але також переваги: доступ до постійного джерела води, легкий доступ до дикорослих тварин для програм розведення.
Вільям Майкл Гріффін економіст, працює у відділі рибальства FAO, координатор GLOBEFISH Highligts
Першою в блоці «Ринок та сертифікація» стала доповідь Вільяма Майкла Гріффіна на тему: «Дані для аналізу ринку». Державні установи країни-експортера є відповідальними за сертифікацію товарів для експорту в Європу. Ці органи відомі як компетентні. Компетентні органи надають погодження в області: санітарних вимог, вимоги до рибальства, походження.
Також Вільям Гріффін нагадав про GLOBEFISH – Торгівля і ринок, де можна знайти інформацію про основні моменти глобального аналізу звіт про європейські ціни, звіт про ціни в Китаї, профілі рибного ринку та свіжі новини в галузі.
Пер Арільд Аланд менеджер з розвитку бізнесу, DNV
Пер Арільд Аланд співпрацює з DNV у сфері обслуговування та розвитку бізнесу, пов’язаного з новими технологіями/рішеннями у швидкозростаючому сегменті океанського космосу – спеціалізується на аквакультурі. Він має близько 30 років досвіду роботи поблизу та віддалік берегів. Він брав участь у ряді різних ролей, починаючи від старшого головного інженера, аудитора та керівника відділу в різних сферах, включаючи офшорні технології, розвиток бізнесу, технологічну кваліфікацію та управління. Презентація та доповідь була саме про аквакультуру у відкритому морі, у якій Пер Аланд висвітлив новітні технології вирощування риби у плавучих садках, які дають змогу вирощувати до 27000 тон біоресурсів та втілені комплексні цифрові рішення, нова технологія, зосереджена на цифровому забезпеченні та кібербезпека, яка дає змогу відстежувати продуктивність.
Мауріціо Рібеццо керівник із забезпечення якості в Waterhouse SpA, генеральний директор компанії Innovatio Srl, ад’юнкт-професор аквакультури в Школі післядипломної освіти харчової інспекції Університету Барі в Італії та Маргарита Насто доктор ветеринарної медицини, менеджер із забезпечення якості в Waterhouse SpA
Мауріціо Рібеццо з післядипломною спеціалізацією з безпеки харчових продуктів та харчового законодавства. Супервайзер із забезпечення якості в Waterhouse SpA, першій італійській компанії ASC, сертифікованій для морського окуня, морського ляща та дрібної риби, а також генеральний директор компанії Innovatio Srl, що спеціалізується на наданні технічних послуг для агропромисловості. Ад’юнкт-професор аквакультури в Школі післядипломної освіти харчової інспекції Університету Барі в Італії. Мауріціо розповів про основні напрями роботи компанії, серед яких: допомога на ринку дистрибуції рибної продукції та розвиток брендів. Здатні зарекомендувати себе на ринках аквакультури, четвертого асортименту та роздрібної торгівлі.
Крістіан Філіп Анмак старший менеджер у міжнародній організації Eurofish
Крістіан Анмак є професіоналом у секторі «блакитних білків» із понад 20-річним досвідом у цій сфері. Він працював у всьому світі, висвітлюючи та успішно координуючи національні та міжнародні проекти як у рамках досліджень, так і розробки продуктів у блакитній економіці. Він має понад 20 років досвіду роботи в дослідницьких, міжнародних організаціях і приватних компаніях. Серед іншого, він отримав ступінь бакалавра з біології в Університеті Тромсе, Норвегія в Норвегії, і ступінь магістра з молекулярної біології в Університеті Копенгагена, Данія.
Крістіан Анмак розповів про тенденції ринкового попиту на європейську продукцію аквакультури. Серед перспектив можна відмітити:
- Альтернативи морепродуктам рослинного та клітинного походження;
- Зміна уподобань споживачів;
- Зростання попиту на високоякісний продукт місцевого виробництва
- Вплив електронної комерції та цифрового маркетингу;
- Вплив соціальних мереж;
- Схеми сертифікації та маркування;
- Глобальна конкуренція на ринку аквакультури;
- Ринкові ніші для спеціальних продуктів аквакультури;
- Важливість інновацій у зустрічі зі змінами споживчі вимоги;
- Роль державної політики та нормативних актів.
Клаудія Станку, співробітник компанії Bureau Veritas
Клаудія Станку приєдналася до Bureau Veritas на початку 2015 року як менеджер із сертифікаційних продажів і маркетингу, керуючи проектами у сфері харчових продуктів, роздрібної торгівлі та гостинності. Протягом останніх 3 років Клаудія обіймала посаду керівника бізнес-підрозділу сертифікації та зосереджувалася на розробці та впровадженні стратегічних рішень у сфері харчових продуктів і сталого розвитку для ключових клієнтів BV.
Клаудія розпочала свою кар’єру понад 20 років тому у відділі продажів, працюючи в Info Group, маркетинговому та рекламному агентстві, що надає повний спектр послуг і займається харчовими компаніями. У 2011 році вона стала менеджером з маркетингу місцевого органу сертифікації, який незабаром був включений до Rina Group, де протягом наступних трьох років Клаудія розробляла різні проекти в галузі продуктів харчування, охорони здоров’я та спеціальних тренінгів у Румунії та Республіці Молдова.
Клаудія має ступінь з комунікації в Бухарестському університеті та є стороннім аудитором систем управління якістю, охороною навколишнього середовища, охороною здоров’я та безпекою, тож і презентація була на тему сертифікації в секторі аквакультури. У доповіді були зазначені основні положення кожного стандарту:
- Безпека харчових продуктів, якість;
- Простежуваність;
- Соціальна відповідальність;
- Навколишнє середовище, здоров’я тварин.
MSC & ASC: та сама процедура CER/сертифікація CoC акредитації, необхідна для використання логотипу, для забезпечення простежуваності продукції від сертифікованого рибного господарства MSC або аквакультурної ферми ASC застосовується: рибальським судном, якщо обробка здійснюється на борту, судном-носієм (навалом), переробними підприємствами, експортери, імпортери, роздрібні торговці та ресторани.
- Загальна кількість сертифікатів: 11000 (+ 50% 2022 проти 2021)
- Bureau Veritas Certification: акредитована в 2010 році
- +950 сертифікатів CoC у 2022 році,
- 80 кваліфікованих аудиторів у 36 країнах (ЄС, АЗІЯ та Америка).
Джулія Лой — ветеринар і радник з безпеки харчових продуктів, яка працює в Групі з безпечності харчових продуктів, харчування та здоров’я (NFIMF) Відділу рибальства та аквакультури Продовольчої та сільськогосподарської організації (FAO) ООН у Римі, Італія.
У 2016 році Джулія Лой закінчила ветеринарну медицину в Університеті Камеріно в Італії та зараз проживає в Іспанії. У FAO вона працює шість років. У рамках своєї роботи вона розробляє розділи та контент з питань безпеки харчових продуктів. Вона аналізує всі випадки повідомлень про імпорт продуктів рибальства та аквакультури в деяких з основних країн-імпортерів водних продуктів. У рамках своєї роботи вона збирає та аналізує дані повідомлень про імпорт з 2016 року. Ці дані також доступні на веб-сайті Globefish і в FishstatJ, обидва продукти FAO. Крім того, вона аналізує основні нормативні акти, рекомендації та закони, пов’язані з харчовою безпекою продуктів рибальства та аквакультури та двостулкових молюсків у різних країнах. Зараз вона працює над питаннями, пов’язаними з шахрайством з рибою. Після заслуховування останніх доповідей, був виїзд до рибогосподарської науково-дослідної станції Nucet, яка розташована за адресою Strada Principală 549, Nucet Румунія.
Рибогосподарська станція Nucet була створена в 1941 році за ініціативи Григорія Антипа. За більш ніж 80 років існування Nucet Center зробив істотний внесок у розвиток рибного господарства Румунії. На цій станції було проведено акліматизацію нових видів, оригінальні технології для штучного відтворення (з ліцензіями), полікультурні технології вирощування.
Нинішні програми наукових досліджень стосуються:
- Застосування генетичних маніпуляцій (гіногенез, андрогенез, поліплоїдія, зміна статей);
- Збереження прісноводних риб «Генетична колекція»;
- Оптимізація технологій штучного відтворення культивованих риб;
- Розробка екологічних технологій вирощування риби;
- Впровадження веслоноса (Polyodon spathula) у вирощувальні ферми р. Румунія.
Центр щорічно виробляє і реалізує близько 200 мільйонів мальків і близько 40 тонн молоді наступних видів:
- Короп (Cyprinus carpio ) – різного забарвлення;
- Веслоніс (Polyodon spathula);
- Білий товстолоб (Hypophthalmichthys molitrix);
- Строкатий товстолоб (Hypophthalmichthys nobilis);
- Білий амур (Ctenopharingodon idella);
- Чорний амур (Mylopharyngodon piceus);
- Лин (Tinca tinca);
- Карась сріблястий (Carasius auratus gibelio);
- Щука звичайна (Esox lucius);
- Судак (Stizostedion lucioperca);
- Сом звичайний (Silurus glanis).
Веслоніс (Polyodon spathula)
Білий товстолоб (Hypophthalmichthys molitrix)
Чорний амур (Mylopharyngodon piceus)
Короп (Cyprinus carpio)
Короп кої (Cyprinus carpio)
Станція має 110 га ставків, з яких близько 70 га представляють собою основну експериментальну базу, розташовану навколо території. Інші 40 га представляють собою 2 ферми-розплідники для вирощування молодняку, розташовані на відстані 5-8 км від території.
Станція нараховує 70 співробітників, з яких 15 є науковими співробітниками та працюють у чотирьох дослідницьких колективах, генетики та поліпшення риб, водної екології, фізіології відтворення та іхтіопатології та технологій аквакультури. Наукові колективи використовують лабораторії гідрохімії та біохімії, генетики та оздоровлення, гідробіології, фізіології та іхтіопатології. Експериментальна робота триває на всіх 5 експериментальних базах (ставках) і 3 станціях штучного відтворення.
