Автори: Imorou Toko, Emile D. Fiogbe, Bruno Koukpode, Patrick Kestemont
Стаття від: 14 лютого 2007 року
Даний документ є анотацією, повна стаття доступна за посиланням та за наявного доступу до скачування.
Молодь африканського сома (Clarias gariepinus) (початкова маса тіла 34,8 ± 4,8 г) і сома вунду (Heterobranchus longifilis) (початкова маса тіла 39,1 ± 8,2 г) зариблювали за щільності посадки 4, 6 або 8 екз. на 1 м3 у традиційні рибницькі ставки (“whedo”), що утворилися у заплаві річки Oueme (Південний Бенін, Західна Африка), протягом 70 днів з березня по червень 2005 року. Риб годували двічі на день кормами, що містять 34% сирого протеїну, виготовленими з місцевих інгредієнтів. Вплив щільності посадки риби визначали за показниками росту, приросту маси та структури тіла. Показники якості води були схожими (p > 0,05) у всіх відсіках. Температура та рН були оптимальними для даних видів риб. Вміст розчиненого у воді кисню коливався від 0,9 до 1,2 мг л під час досліду, а прозорість за диском Секкі була низькою (< 14 см). В обох видів показники росту зростали зі збільшенням щільності посадки, особливо це було помітно у африканського сома, якого зариблювали за щільності посадки 8 екз./м3 , порівняно з іншими щільностями посадки (4 і 6 екз./м3 ), тоді як у сома вунду показники росту були несуттєві. Дані щодо обсягу вилову варіювали від 3,1 ± 0,5 до 22,8 ± 4,5 т/га за 1 рік для африканського сома і від 6,1 ± 1,2 до 15,1 ± 3,1 т/га за 1 рік для сома вунду. Обсяги виробництва зростали зі збільшенням щільності посадки, але суттєво збільшувалися лише (p < 0,05) за щільності 8 екз./м3 та інших щільностях посадки. В обох видів жир в тушках збільшувався зі збільшенням щільності (p < 0,05), тоді як білок і волога зменшувалися (p > 0,05). Ці результати є важливими, оскільки вони вказують на те, що з точки зору темпів росту та приросту маси, африканський сом є більш ефективним, ніж сом вунду, для вирощування за високої щільності у ставах (whedo).
Вступ
Екстенсивне вирощування сома на південному сході Беніну (Західна Африка, Рис. 1), як правило, базується на великих ставках (1100 га за даними Welcomme, 1971), які були утворені в середньовіччі в заплавах річок та озер і широко відомі як “whedo” (від англ. “whedo”). З роками ця практика вдосконалювалася і особливо розвинулася в долині річки Oueme (рис. 1), де налічується понад 1000 “whedo”, кожен з яких завдовжки понад 120 м (Noutaï, 1987). Їх основним завданням було і, як правило, залишається зберігання води під час сухого сезону, коли річки висихають. Ці традиційні ставки також використовуються для відлову дикої риби, коли рівень води падає. Незважаючи на низьку концентрацію кисню, у цих водоймах знаходять притулок багато видів диких риб, таких як Clarias gariepinus (Burchell 1822), C. ebriensis (Pellegrin 1920), Protopterus annectens (Owen 1839), Parachanna obscura (Güther 1861), Polypterus senegalus (Cuvier 1829) та ін. (Welcomme, 1971). Таке вирощування риби є переважно місцевим і орієнтоване, головним чином, на забезпечення нагальних потреб рибалок та їхніх родин. За даними Nonfon (Nonfon, 1988), обсяг вилову риби з “whedo” перевищує 1,57 т/га на рік, і 58,3% рибалок мають 23% власного доходу, який залежить від вилову цієї унікальної риби на рік. Обсяги вилову з “whedo”, які в середньому становили 1719 т у 1970 р. (Welcomme, 1971), зменшувалися з року в рік і досягли 1500 т тільки у 1986 р. (Nonfon, 1988). З грудня по червень (сухий сезон) дику рибу, що знаходиться у “whedo”, виловлюють традиційними методами лову ( закидними сітками, ставними сітками, невеликими неводами, сачками, гарпунами тощо), найчастіше це відбувається у лютому. Згодом вони поступово заростають водяною рослинністю (Ipomea sp, Lemna sp, Salvinia sp, Azolla spp, Echinochloa sp, Leersia sp та ін.) до наступної повені річки Oueme, що зазвичай відбувається наприкінці червня. Методи вирощування цієї риби в умовах екстенсивної форми ведення рибного господарства залишилися практично незмінними в цих традиційних ставках “whedo”. Саме для вдосконалення цього методу ведення господарства розглядається можливість розвитку напів інтенсивного вирощування сома відразу після вилову дикої риби (з лютого по червень).
Розвиток аквакультури, особливо збільшення обсягів вирощування африканського сома (C. gariepinus) та сома вунду (Heterobranchus longifilis, Valenciennes 1840), пояснюється їх стійкістю до широкого діапазону температур, низького вмісту кисню та високого рівня солоності (Hecht et al., 1996, Otémé et al., 1996). Крім того, вони мають високу поживну цінність, відмінний смак та малу кількість кісток. Завдяки високій плодючості та швидкості росту вони стали важливим промисловим видом у всьому світі (Африка, Європа, Китай та Бразилія) (Hecht et al., 1996). Попередній експеримент, проведений у “whedo”, показав здатність збільшити виробництво сома за рахунок штучної годівлі. Однак щільність посадки є важливим фактором, що визначає рибопродуктивність у цих водоймах, де рівень кисню вже є нижчим за 1 мг/л. Відомо, що на ріст і виживаність мальків африканського сома та сома вунду впливає щільність посадки (Hecht, 1982, Hecht and Appelbaum, 1988, Appelbaum and Van Damme, 1988, Haylor, 1991, Haylor, 1992, Kaiser та ін., 1995a, Baras та ін., 1998, Ewa-Oboho and Enyenihi, 1999). У деяких видів риб збільшення щільності посадки зазвичай призводить до стресу (агресивна поведінка, домінування), що призводить до більшої витрати енергії, що спричиняє зниження темпу росту, споживання їжі та чистого прибутку (Grant, 1997, Begout-Anras and Lagardère, 2004). Однак соми продемонстрували цікаве виключення з цієї типової тенденції. Молодь африканського сома зазвичай дуже агресивна, коли її тримають у малій кількості у великому об’ємі води. Агресивність, захист території , формування певної ієрархії та розвиток індивідуального лідерства часто знижуються при високій щільності посадки (Hecht and Appelbaum, 1988, Kaiser et al., 1995b, Hecht and Uys, 1997), і риба може почати відчувати стрес при досягненні певної граничної щільності посадки (Hecht and Uys, 1997). Дійсно, агресивна поведінка може призвести до зменшення запасу поголів’я, знизити ефективність перетравлення їжі та сповільнити ріст. Таким чином, має бути визначена щільність, за якої ріст та продуктивність зменшувалися б зі збільшенням щільності посадки, тобто критична, максимальна для отримання найбільшої пролдуктивності. Визначення оптимальної щільності посадки сома у “whedo” може допомогти отримати комерційно важливу інформацію при розробці ефективної системи вирощування сома.
У цьому дослідженні було визначено вплив щільності посадки, щоб визначити взаємозв’язок між щільністю посадки та приросту маси африканського сома та сома вунду, вирощених у “whedo”. Іншими пов’язаними з цим завданнями були визначення впливу щільності посадки на ріст, засвоєння їжі, структуру тіла і, нарешті, доцільність вирощування кларієвого сома як виду, прийнятного для вирощування в умовах “whedo”.
Фрагменти розділів
Місце розташування та планування експерименту
Дослідження проводилося з березня по червень 2005 р. (70 днів) у трьох “whedo”, розташованих у селі Gangban (06°39′48″ пн. ш. 02°27′66″ сх. д.), за 108 км на північний схід від Cotonou (рис. 1).
У кожному з “whedo” довжиною понад 100 м було зроблено шість відсіків по 10 м2 . Рівень води коливався від 0,6 м на початку експерименту до 0,4 м в кінці за рахунок випаровування та просочування. Бар’єри між відсіками були встановлені вручну за допомогою бамбукових палиць. Було випробувано три варіанти методів обробки з використанням трьох щільностей посадки…..
Виживаність, ріст, та умови вирощування
Виживаність риб в умовах експерименту коливалась від 96 до 100% без суттєвої відмінності між методами обробки (p > 0,05). Показники росту африканського сома і сома вунду значно відрізнялися (p < 0,05) за кінцевою середньою вагою і швидкістю росту (табл. 2). Загалом, показники росту в обох видів зростали зі збільшенням щільності, але не всі відмінності були суттєвими. У африканського сома спостерігалися значні відмінності (p < 0,05) за масою і SGR між щільністю 8 екз.м…….
Обговорення
Трактування впливу щільності посадки на ріст і структуру тіла риби є досить непростим, оскільки на результати впливають багато взаємопов’язаних факторів, таких як якість води, склад корму і розмір раціону (Hepher, 1988). У нашому дослідженні було встановлено, що параметри якості води були подібними у всіх відсіках. У всіх відділеннях використовувався один і той самий корм, і раціон був однаковим. Результати цього дослідження показали, що як швидкість росту, так і продукція африканського сома (2,07%)….
Висновки
Це дослідження показало, що два африканських соми (C. gariepinus і H. longifilis) можна ефективно вирощувати в умовах “whedo” і отримувати 3-5 т з гектара всього за 2,5 місяці. Таким чином, вирощування у “whedo” є реальною альтернативою для збільшення виробництва сомів у Беніні. З іншого боку, це дослідження показує, що африканський сом більш пристосований до високої щільності посадки у “whedo”, ніж вунду. Хоча темпи росту та приріст маси зростають зі збільшенням щільності посадки, щільність посадки повинна становити від….
Подяки
Це дослідження було профінансовано CBRST (Центр бельгійських наукових і технічних досліджень),CUD-CIUF (Університетська кооперація заради розвитку – Міжуніверситетська рада франкомовних університетів Бельгії) та FUNDP (Університет Namur). Ми хочемо подякувати всім колегам, науковим асистентам та рибалкам з села Gangban, які надали допомогу для успішного проведення експерименту…..
*(- сезонні ставки, що заповнюються виключно повеневими водами, та згодом висихають)
