Стаття від : 31 травня 2026.
Автор:Mehis Rohtla , Estonian Marine Institute, University of Tartu. Joosep Pärn Ministry of Regional Affairs and Agriculture.
Переклад зроблено фахівцями Державної установи “Методично-технологічний центр з аквакультури”.
Дослідники з Естонського морського інституту Тартуського університету виявили, що шум від морських вітрових установок не мав суттєвого впливу на поведінку оселедця, але порадили бути обережними під час будівництва вітрових електростанцій. На фото: балтійський оселедець (салака) у ставній сітці
Імовірність будівництва вітрових електростанцій у прибережних водах Естонії викликала занепокоєння серед рибалок щодо впливу низькочастотного безперервного шуму на поведінку оселедця. Дослідники з Естонського морського інституту при Тартуському університеті провели низку експериментів, щоб визначити цей вплив.
У прибережних водах Естонії було проведено нові масштабні експериментальні дослідження з метою вивчення потенційного впливу експлуатаційного шуму від морських вітрових електростанцій на балтійського оселедця — національну рибу Естонії. Наразі у західній Естонії перебувають на стадії планування або розробки численні масштабні проекти вітрових електростанцій, але жодна з них поки що не побудована. Деякі зацікавлені сторони в Естонії, зокрема флот траулерів, що ловлять пелагічну рибу, стурбовані потенційним впливом вітрових електростанцій на рибні запаси та рибальство. Однак про потенційний вплив морських вітрових електростанцій на морське життя, а особливо на рибу, відомо відносно мало.
Шум довелося синтезувати через те, що на даний момент вітрогенераторів немає
Загальною метою дослідження було проведення експериментів із безперервним впливом шуму тривалістю приблизно 12 годин у періоди року, що мають важливе значення для оселедця — під час нерестової міграції, нересту та годування. Оскільки в прибережних водах Естонії наразі немає морських вітрогенераторів, за допомогою сучасного підводного динаміка було створено низькочастотний звук високої інтенсивності, що імітував прогнозований експлуатаційний шум від турбіни потужністю 15–20 МВт. Естонські дослідники хотіли з’ясувати, чи впливав створений шум на вільно рухомі косяки оселедця в досліджуваній зоні та в якій мірі. Крім того, було проведено експерименти з використанням садків, щоб визначити точний рівень звуку, який викликав поведінкову реакцію у оселедця.
Статистично значущі ефекти шуму були виявлені лише в експериментах у зоні годування; у експериментах у зонах нерестової міграції або нересту таких ефектів виявлено не було. Однак статистична значущість не означала, що косяки оселедця повністю покинули досліджувану територію площею приблизно 16 км² через шум. Спостережуваний ефект спостерігався на відстані до 300–800 м від джерела шуму (у воді глибиною приблизно 20 м), що відповідає рівню шуму, який сприймається на зазначених відстанях, приблизно 117–127 дБ відносно 1 мкПа в третинооктавній смузі на частоті 125 Гц. Навіть у межах цієї зони впливу не всі риби покинули цю територіюУ ході експериментів із садками було встановлено, що рівень шуму, який викликає поведінкову реакцію у оселедця, становить 118 дБ відносно 1 мкПа в третинооктавній смузі частот 125 Гц. Цей поріг можна використовувати в майбутніх оцінках впливу в усьому Балтійському морі.
Значного впливу не виявлено, але слід дотримуватися обережності
Підсумовуючи, експерименти, проведені в рамках цього дослідження, не виявили жодних істотних негативних наслідків для оселедця. Це означає, що більшість риб не покинула район дослідження через високий рівень шуму в ньому. Проте отримані результати все ж вимагають обережності щодо впливу експлуатаційного шуму морських вітрових електростанцій. Це означає, що в експериментах, проведених естонськими дослідниками, були виявлені деякі статистично значущі зміни в поведінці, особливо під час періоду годування оселедця. Також невідомо, чи відсутність або наявність поведінкових ефектів у оселедця від одного джерела звуку, виявлених у цьому дослідженні, були б такими ж за наявності декількох джерел звуку (цілої вітроелектростанції). Наслідки тривалого звикання до шуму також невідомі, хоча естонські дослідники на сьогодні провели найтриваліші безперервні експерименти зі звуком, під час яких не було виявлено ознак звикання у період годування.
Отже, доки не з’являться більш ґрунтовні знання, естонські вчені радять дотримуватися принципу обережності — на даний час слід уникати одночасного будівництва декількох вітропарків у Ризькій затоці. Ймовірно, що будівництво одного морського вітропарку в Ризькій затоці не матиме значного впливу на умови годування оселедця, що мешкає в затоці, оскільки риба може переміститися в інші райони, якщо виникнуть наслідки від шуму. Однак будівництво декількох морських вітрових електростанцій може спричинити наслідки на рівні популяції через сукупний вплив різних вітропарків.
При створенні вітрових електростанцій (вітропарків) слід дотримуватися принципів обережності
З точки зору рибогосподарської політики розвиток морських вітроелектростанцій повинен ґрунтуватися на науково обґрунтованому принципі обережності та забезпечувати життєздатність традиційних риболовних угідь. Тому історично та економічно важливі рибальські райони повинні, наскільки це можливо, залишатися незачепленими вітровими електростанціями або бути захищеними за допомогою чітких просторових обмежень та ефективних заходів щодо пом’якшення наслідків. Рішення щодо морського просторового планування повинні ґрунтуватися на найкращих доступних наукових даних (включно з дослідженнями щодо впливу шуму), а також на багаторічних рибальських практиках та знаннях місцевих рибалок, щоб уникнути невиправданої шкоди рибним запасам та прибережним громадам.
