У той час як д-ра Thierry Chopin’а, який проживає в Канаді, можна вважати автором вислову !інтегрована мультитрофічна аквакультура” (IMTA), саме китайці були в авангарді розробки та впровадження практичних форм полікультури.
Вирощування коропа на рисових полях практикується в Китаї тисячі років © FAO
Цю тезу підтвердила нещодавня зустріч між The Fish Site і двома провідними експертами Китаю з IMTA – професором Shuanglin Dong’ом, керівником групи екології аквакультури в Університеті океану Китаю, і професором Jianguang Fang’ом з Інституту рибальства Жовтого моря.
Захід був організований Patrick Sorgeloos’ом з Гентського університету, який зазначив, що аквакультура є відносно новою на Заході та що в ній також домінують монокультури – таких видів, як пструг, сьомга, лаврак, дорада, мідії і устриці.
З іншого боку, він зазначив, що Китай не тільки має набагато довшу історію аквакультури ніж решта країн, але також був набагато більш вправним у вирощуванні кількох видів в одній зоні чи системі одночасно, використовуючи принципи полікультури та IMTA. Як зазначив професор Sorgeloos, така практика може принести численні переваги, включаючи підвищення сталості системи, переробку поживних речовин і підвищення продуктивності.
Професори Dong і Fang виступили з доповідями, які підтвердили, наскільки інтегральною є концепція, яка зараз широко відома як IMTA, була – і зараз є – в китайській аквакультурі. Дійсно, вони відзначили, що близько 80% прісноводної аквакультури в Китаї в даний час виробляється в системах полікультури, тоді як ця цифра для морської аквакультури становить близько 50%.
Підґрунтя
Це було не завжди так: вирощування звичайного коропа вперше було зареєстровано в Китаї 8000 років тому, зазначив професор Dong, тоді як практика вирощування коропа на рисових полях існує щонайменше з 900 року нашої ери. Однак невдовзі після заснування Китайської Народної Республіки в 1949 році китайська морська аквакультура дійсно почала розвиватися. Спочатку основна увага була приділена монокультурі, але в 1975 році було успішно випробувано спільне вирощування ламінарії та молюсків, і до 1980-х років полікультура почала серйозно розвиватися. На рубежі нового тисячоліття IMTA почав набирати популярність.
Інтегровані системи аквакультури
Професор Dong розповів про широкий спектр інтегрованих систем аквакультури, які зараз розгортаються в Китаї, та їхні переваги – зокрема здатність таких систем регенерувати відходи; підтримання якості води; ефективне використання ресурсів; та їх здатність зменшувати спалахи захворювань.
Приклади IMTA, які зараз широко використовуються в Китаї, включають виробництво креветок, молюсків і червоної водорості Gracilaria в ставкових системах. “У цій системі один вид є їжею або харчуванням іншого,” – пояснює він. Інший приклад стосується креветок, бритвоподібних молюсків і тілапії, і професор Dong показав, що це може подвоїти загальне виробництво та знизити рівень азоту у воді на 86%.
Рибницьке господарство у Китаї © Chen WS, Shutterstock.com
Іншим інтригуючим прикладом, на який він звернув увагу, було спільне вирощування склезубових риб та креветок, коли скелезуби полюють на слабких креветок, таким чином запобігаючи спалахам захворювань, включаючи білу плямистість (WSSV).
Потім професор Dong зазначив, що інтегрована аквакультура має кілька форм: одна пов’язана з інтеграцією різних видів, інша – з інтеграцією різних систем.
Інтеграція видів
Прикладом просторової інтеграції є вирощування ламінарії на мотузках у верхньому шарі водної товщі, гребінців у ліхтарях у середньому шарі та морських огірків (голотурій) у донному шарі. Тим часом ротаційні системи включають зариблення креветок і крабів в тих самих ставках, збираючи спочатку креветок, а потім крабів, що призводить до загального збільшення врожаю. Тимчасова інтеграція включає вирощування креветок у теплі місяці, а потім зариблення мандаринової риби (Synchiropus splendidus) в тих самих ставках після вилову креветок.
Інтеграція виробничих систем
Інтеграція різних систем включає розділені потужності, в яких риба, устриці, креветки та водорості вирощуються в окремих, але з’єднаних ставках. Інші – це рибно-рисова культура, аквапоніка, схеми “риба-птиця”, “риба-кури”, “риба-свині”, “риба-амфібії”; і аквалісівництво в мангрових заростях.
“Китай має найбільше населення у світі. Нам потрібно більше морепродуктів. Крім того, людство стикається з потрійними критичними проблемами – зростання населення, забруднення навколишнього середовища та глобальної зміни клімату. Тому нам терміново потрібен процес, який може сприяти збільшенню виробництва, зменшенню відходів і безперервному отриманню енергію. Зараз потрібні розумні, прийнятні та дієві рішення,” – підкреслив проф.Dong.
Одним із варіантів, за словами професора Dong‘а, є екологічна інтенсифікація систем аквакультури (ELIAS) – засіб “підвищити загальну ефективність і продуктивність систем аквакультури шляхом раціональної інтеграції антропогенних факторів і екосистемних послуг”.
Рециркуляційні системи аквакультури на сонячній енергії
Одним із таких прикладів є нова концепція рециркуляційних систем аквакультури на сонячній енергії (SRAS).
“Більшість RAS є високого ступеню штучними системами і не використовують переваги потенційних екосистемних послуг, таких як фотосинтез. Це означає, що ці системи обмежені вищими рівнями вуглецевого сліду та високими виробничими витратами. Щоб подолати бар’єри, пов’язані з вищими експлуатаційними витратами та видаленням відходів, RAS має бути інтегровано з екосистемними послугами, такими як відновлення поживних речовин за допомогою фотосинтезу водних рослин.
“Водні рослини в RAS можуть поглинати органічний азот, виділяти розчинений кисень і можуть служити комерційним продуктом,” – вважає він.
Професор Dong зазначив, що хоча системи SRAS ще знаходяться на ранній стадії розвитку, він вважає, що вони мають значний довгостроковий потенціал.
by Rob Fletcher
25 травня 2021, at 8:49am
Оригінал статті: https://thefishsite.com/articles/lessons-from-china-the-home-of-integrated-aquaculture
