АЛЬТЕРНАТИВА РИБНОМУ БОРОШНУ ТА ЖИРУ: ЧОМУ МІКРОВОДОРОСТІ Є СТРАТЕГІЧНИМ РЕСУРСОМ ДЛЯ СВІТОВОЇ АКВАКУЛЬТУРИ

Автор оригіналу: Тіна Марія Селігманн (Tina Maria Seligmann) та співавтори. Джерело: Звіт CINEA / Європейський фонд мореплавства, рибальства та аквакультури (EMFAF), 2025 рік. Переклад зроблено фахівцями Державної установи “Методично-технологічний центр з аквакультури”.

Стрімке зростання світової аквакультури неминуче стикається із серйозним викликом — дефіцитом традиційного рибного борошна та жиру, які виготовляються з дикої пелагічної риби. Щоб уникнути екологічної та економічної кризи, європейські дослідники пропонують масштабний перехід на мікроводорості, що є первинним джерелом протеїну та незамінних омега-3 кислот у морських екосистемах. Це інноваційне рішення здатне не лише зменшити тиск на популяції диких риб, а й суттєво підвищити безпечність та якість кормів для гідробіонтів.

Традиційно м’ясоїдні види риб вирощувалися переважно на кормах, виготовлених з дикої кормової риби. Навіть сьогодні близько 22% загального світового вилову дикої риби (приблизно 17 мільйонів тонн) переробляється на рибне борошно та риб’ячий жир, переважна більшість яких спрямовується саме на потреби аквакультури.

Ця залежність створює низку серйозних викликів для галузі:

  • Виснаження океанів: Близько 88% запасів кормових риб наразі або переловлюються, або експлуатуються на граничному рівні сталого вилову.
  • Цінова нестабільність: Через кліматичні явища (наприклад, Ель-Ніньйо) та жорсткі квоти на вилов, ціни на риб’ячий жир зросли на 181%, а на борошно — на 67% у період з 2011 по 2023 рік.
  • Прогнозований дефіцит: До 2032 року світове виробництво аквакультури зросте на 17%, тоді як пропозиція риб’ячого жиру збільшиться лише на 12%, що неминуче призведе до гострого дефіциту кормової сировини.

Мікроводорості: ідеальна заміна з контрольованого середовища

Хоча рослинні замінники (як-от соя чи ріпак) допомагають зменшити використання рибного борошна, вони не містять незамінних поліненасичених жирних кислот омега-3 — ейкозапентаєнової (EPA) та докозагексаєнової (DHA). Саме мікроводорості є природними та найбагатшими виробниками цих кислот, а також джерелом високоякісного протеїну.

Дослідження визначають кілька найперспективніших видів мікроводоростей для аквакормів:

  • Schizochytrium sp.: Гетеротрофна мікроводорость, яка має винятково високий вміст DHA та ліпідів, що робить її ідеальним замінником риб’ячого жиру.
  • Nannochloropsis sp. та Chlorella sp.: Автотрофні мікроводорості з високим вмістом білка (до 52-60%) та цінним амінокислотним профілем, які є чудовою альтернативою рибному борошну та джерелом кислоти EPA.

Ефективність кормів та здоров’я гідробіонтів

Багатокритеріальний аналіз (MCA) довів, що часткова або повна заміна морських інгредієнтів на мікроводорості є не лише можливою, але й вигідною для виробництва.

  • Збереження темпів росту: Корми з водоростями демонструють показники кормового коефіцієнта (FCR) та питомого темпу росту (SGR), які абсолютно порівнянні з традиційними кормами.
  • Покращення якості філе та імунітету: Водорості забезпечують гідробіонтів біоактивними сполуками та антиоксидантами, покращуючи мікробіоту кишківника, імунну відповідь та забарвлення філе.
  • Радикальне зниження рівня забруднювачів: На відміну від пелагічної риби, яка накопичує важкі метали, діоксини та поліхлоровані біфеніли (ПХБ) зі світового океану, мікроводорості вирощуються у закритих біореакторах. Використання водоростевої олії дозволяє знизити вміст діоксинів у кормах на 70%, а діоксиноподібних ПХБ — на 79%.

Економіка та циркулярні технології

Сьогодні головним бар’єром для масового переходу є ціна: виробництво кормів із додаванням водоростей коштує в середньому на 10% дорожче за стандартні аналоги. Проте водорості гарантують найголовніше для великого бізнесу — стабільність постачання та прогнозованість цін.

Щоб здешевити виробництво мікроводоростей (особливо гетеротрофних видів, які потребують цукрів для росту), європейська індустрія активно впроваджує принципи циркулярної економіки. Як живильне середовище успішно використовуються побічні продукти інших галузей: меляса з цукрових буряків, відходи молочних виробництв (сироватка), а також побічні продукти броварень та спиртзаводів. Це дозволяє створювати заводи з виробництва аквакормів безпосередньо в Європі, мінімізуючи логістичні витрати.

Прочитати повну версію звіту можна за посиланням: https://bumtca.com.ua/wp-content/uploads/%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96.pdf

Related Posts

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *