ЕКОНОМІЧНИЙ КОНТРОЛЬ EMFAF: СПІЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ AAC ТА MAC ЩОДО МАЙБУТНЬОГО ВИПУСКУ ЕКОНОМІЧНОГО ЗВІТУ STECF ПРО АКВАКУЛЬТУРУ ЄС

Джерела: Спільна рекомендація AAC та MAC «Економічний звіт STECF щодо сектору аквакультури ЄС (2025)» від 18 вересня 2025 р. (Брюссель). Переклад та аналітична адаптація виконані фахівцями Державної установи “Методично-технологічний центр з аквакультури”.

Науково-технічний та економічний комітет з рибного господарства (STECF) кожні два роки публікує розширений Економічний звіт про сектор аквакультури ЄС, який містить комплексний огляд виробництва, економічної цінності, структури та конкурентоспроможності галузі на національному рівні та рівні ЄС. Очікується, що наступне видання звіту охопить показники за 2008–2024 роки та міститиме наукаст-прогноз на 2025 рік.

18 вересня 2025 року Дорадча рада з аквакультури (AAC) та Дорадча рада з питань ринку (MAC) оприлюднили в Брюсселі спільну рекомендацію з метою формування технічного завдання для робочої групи експертів STECF (EWG).

1. Значення звіту та умови надання фінансування EMFAF

Економічний звіт STECF високо оцінюється галузевими радниками, оскільки він сприяє моніторингу виконання статті 34 Регламенту Спільної рибогосподарської політики (CFP) щодо сприяння сталому розвитку аквакультури. Раніше за спільним закликом AAC та MAC Європейська Комісія вже врахувала показники економічної сталості у виданні звіту за 2024 рік.

Ключові вимоги до збору даних:

• сувора залежність від EMFAF: держави-члени мають право використовувати кошти Європейського фонду морського господарства, рибальства та аквакультури (EMFAF) для фінансування збору та подання даних. Однак AAC та MAC наполягають, що використання фінансування EMFAF має бути обумовлене поданням своєчасних і достовірних даних;
• покращення початкової якості: експерти STECF витрачають значний час на перевірку й виправлення даних через неоднакову якість та невідповідні формати. Комісія має вжити конкретних заходів на основі методологічних порад експертів для покращення початкової якості переданої інформації;
• розмежування «ваги продажів» та «виробництва»: оскільки таблиця 10 Делегованого рішення Комісії 2021/1167 містить дані про вагу продажів, а не про виробництво, у звіті необхідно чітко розмежовувати ці поняття та пояснити різницю між ними, щоб уникнути плутанини та хибних тлумачень;
• консультації з організаціями виробників (PO): у звіті за 2024 рік сім держав-членів повідомили про зміну показників ваги продажів за 2021–2022 роки на понад 10%, а в Румунії зафіксовано ймовірну помилку — зростання на 319%. AAC та MAC наголошують, що коли щорічні коливання перевищують певний поріг, обов’язкові консультації з організаціями виробників чи асоціаціями фермерів підвищать достовірність даних.

2. Справедливе охоплення всіх секторів та розрахунок у реальних цінах

Дорадчі ради висловили занепокоєння дисбалансом у висвітленні сегментів аквакультури та методології фінансових оцінок:

• необхідність прогнозів для рибного сектору: видання 2024 року містить прогнози для мідій, устриць, молюсків та макроводоростей, але не містить жодних прогнозів для сектору риби. Це створює враження, ніби галузь орієнтується виключно на молюсків і водорості, що може викривити визначення пріоритетів під час розподілу наукового фінансування комітетом SCAR-Fish або політичними підрозділами Комісії. До всіх секторів аквакультури слід ставитися однаково справедливо;
• розширення макроекономічного аналізу: до звіту рекомендовано інтегрувати таблиці «витрати-випуск», економічні мультиплікатори та оцінку впливу ланцюгів постачання кормів на розвиток аквакультури;
• перехід до реальних цін: наразі у звітах використовуються лише номінальні ціни. Застосування реальних цін забезпечить значно достовірнішу картину динаміки економічних змінних.

3. Сталість, добробут тварин та розв’язання проблеми часового лагу

Для підвищення практичної цінності звіту AAC та MAC пропонують розширити структуру розділів та оптимізувати доступ до аналітики:

• розділи щодо екологічної сталості, добробуту та клімату: ввести показники екологічної сталості та добробуту тварин, а також дослідницький розділ про взаємодію між аквакультурою та природним середовищем. У цьому контексті слід проаналізувати наслідки зміни клімату (екстремальні температури, підкислення, опріснення, спалахи патогенів чи токсинів), які прямо впливають на стійкість та економічну життєздатність господарств;
• продовження оцінки економічної сталості: зберегти та розвивати практику включення показників економічної сталості, започатковану у звіті за 2024 рік;
• оперативна онлайн-платформа та скорочення лагу: оскільки звіт за 2025 рік спирається на показники 2022 року, часовий лаг залишається значним. Створення цифрової платформи дозволить щорічно публікувати добірки ключових даних (зокрема щодо змін ваги продажів та показників сталості);
• інтерактивний портал та доступність 24 мовами: підтримувати активну взаємодію із зацікавленими сторонами (AAC, MAC, Механізмом сприяння аквакультурі AAM, галузевими асоціаціями) через інтерактивний портал для добровільного надання інформації. Крім того, на додачу до 300-сторінкового англомовного документа доцільно публікувати стисле резюме всіма 24 офіційними мовами ЄС.