НАУКОВИЙ ВЕКТОР HORIZON EUROPE ТА FP10: ОФІЦІЙНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДОРАДЧОЇ РАДИ З АКВАКУЛЬТУРИ (AAC) ЩОДО ПРІОРИТЕТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ІННОВАЦІЙ

Джерела: Документ Дорадчої ради з аквакультури ЄС AAC 2025-11 «AAC Recommendation on Research and Innovation priorities for the aquaculture sector» (жовтень 2025 р.). Адаптовано фахівцями Державної установи «Методично-технологічний центр з аквакультури».

У жовтні 2025 року Дорадча рада з аквакультури ЄС (Aquaculture Advisory Council — AAC) оприлюднила офіційний документ AAC 2025-11, який містить стратегічну концепцію дослідницьких та інноваційних пріоритетів для європейського сектору аквакультури. Документ розроблено на основі аналізу функціонування Європейської системи досліджень, спеціалізованих агентств (CINEA, EFSA, REA), залучення держав-членів ЄС, а також перегляду програм «Обрій Європа» (Horizon Europe, зокрема місії «Відновлення нашого океану та вод») та підготовки майбутньої 10-ї Рамкової програми ЄС (FP10).

Головний принцип, сформульований AAC: усі державні дослідження та інновації мають проводитися з кінцевою метою забезпечення прямої користі та впливу для європейських громадян та платників податків, які їх фінансують.

1. Обґрунтування та бар’єри: чому попередні інвестиції не зупинили стагнацію Виробники аквакультури та європейські політики висловлюють глибоке занепокоєння стагнацією сектору ЄС порівняно із динамічним зростанням аквакультури у світі. Звіти Європейської аудиторської палати (ECA) засвідчили, що попереднє фінансування досліджень не вирішило ключових проблем і не привело до очікуваного зростання обсягів виробництва.

Ключові специфічні виклики трансферу технологій:

• перевага мікробізнесу: понад 80% підприємств європейської аквакультури становлять мікропідприємства, малі та середні ферми (SME), для яких самостійне впровадження складних наукових розробок є особливо складним;
• відсутність прямих виробничих субсидій: водні продукти є єдиною частиною системи виробництва харчових продуктів ЄС, яка не отримує прямих субсидій на виробництво чи резервування;
• різноманітність систем та видів: висока технологічна роздрібненість вимагає специфічних дослідницьких підходів замість універсальних рішень.

Через відсутність субсидій єдиним шляхом сталого розвитку сектору є цільова підтримка інновацій та визначення правильних пріоритетів для подальших наукових дій.

2. Ключові технологічні та науково-практичні напрями НДДКР

Документ встановлює чітку матрицю пріоритетних досліджень за основними технологічними блоками:

1. Здоров’я тварин, добробут та генетика

• добробут: мінімізація стресу під час маніпуляцій з рибою та опрацювання параметрів добробуту, які будуть використовуватися під час забою;
• генетика й технології селекції: використання переваг генетики та нових технологій селекції для підвищення стійкості та якості як мальків риби, так і посадкового матеріалу культивованих молюсків.

1. Корми нового покоління та європейська сировина

• екологічна суверенність: розробка ефективніших кормів із сприянням використанню екологічно чистих інгредієнтів, вироблених безпосередньо в Європі, включаючи нові альтернативи;
• низькотрофічна інгредієнтна база: використання нових низькотрофних видів аквакультури як інгредієнтів у кормах для риб.

1. Системи вирощування, депурація та діджиталізація

• RAS та проточні системи: консолідація існуючих потужностей та зменшення впливу на довкілля наземних, морських та підводних систем;
• молюсководство: покращення технологій довгострокового очищення (депурації) та утримання молюсків, а також сприяння дослідженням стратегій відновлення їх природних запасів;
• прецизійне (точне) рибництво: застосування супутникових даних та датчиків in situ для моніторингу й прогнозування, гармонізація протоколів управління даними, а також впровадження робототехніки та систем управління біомасою в садках.

1. Зелений перехід, екосистемні послуги та циркулярність

• низьковпливова та мультитрофічна аквакультура (IMTA/FIMTA): продовження досліджень з урахуванням кількісно визначених та визнаних екосистемних послуг;
• циркулярне використання відходів: розробка технологій для відновлення та використання побічних продуктів, а також краще управління стічними водами і мулом;
• екологічна діагностика: узгодження інструментів вимірювання та моніторингу біорізноманіття (наприклад, e-DNA), управління втечами риби та сприяння дослідженням альтернативних рішень для пластикових матеріалів в аквакультурі.

3. Матриця пріоритетів та сфера застосування за видами

За підсумками круглих столів AAC сформувала зведену таблицю дослідницьких завдань із зазначенням цільових об’єктів:

4. Офіційні рекомендації для Європейської Комісії

Дорадча рада з аквакультури закликає інституції Європейського Союзу вжити таких кроків:

• врахування в грантових програмах: Європейська Комісія має обов’язково забезпечити належне врахування цих пріоритетів під час розробки майбутніх конкурсів у програмах Horizon Europe, європейських місіях та партнерствах;
• гарантії для FP10: у межах наступного Багаторічного фінансового плану Європа повинна зберегти сильну, незалежну та належним чином фінансово забезпечену Рамкову програму (FP10) із виділенням ресурсів під потреби аквакультури;
• синергія з AAM: продовжити спрямування ресурсів на Механізм підтримки аквакультури (AAM) для полегшення доступу виробників до результатів досліджень (через інформаційні бюлетені, переклади та індекси результатів);
• національні стратегії: Багаторічні національні стратегічні плани розвитку аквакультури повинні містити окремий розділ, в якому викладено стратегію досліджень та інноваційних заходів для підтримки сталого розвитку на національному рівні.