Автори: Schiffer-Harms, L.-M. Huber and C.M. Kreiss
Тло (Підгрунтя дослідження)
Лужиця, яка частково простягається на території німецьких федеральних земель Саксонія та Бранденбург, є найбільшою системою поєднаних ставків у Середній Європі. Регіон має більш ніж 750-річну історію вирощування коропа в штучних ставках, причому принципи управління малоінтенсивним виробництвом майже не змінилися з плином часу. Коропові стави є цінними оселищами, що забезпечують різноманітні екосистемні послуги. Однак, зміни рамкових умов за останні три десятиліття спричинили серйозний економічний тиск, і багато підприємств було закрито. Протягом останнього десятиліття в Саксонії та Бранденбурзі застосовувалися структури управління та політичні інструменти, спрямовані на збереження коропових ставових господарств, включаючи просування практики сталого управління. У той же час, існує лише декілька глибоких економічних аналізів виробничих систем коропових ставових господарств. У цьому дослідженні було оцінено вплив існуючих нормативно-правових актів та політичних заходів на економічну ефективність коропових підприємств шляхом застосування мікроекономічного еталонного підходу.
Методи
Типові системи виробництва коропа для Лужицького регіону Саксонії та Бранденбургу були визначені відповідно до методології сільськогосподарського орієнтиру (стандарту) (Lasner et al., 2020). Такі типові набори даних фермерських господарств базуються на реальних витратах та цінах і представляють виробничий сектор у цільовому регіоні без урахування специфічних характеристик окремих підприємств. Вони можуть бути використані як інструмент для аналізу коротко-, середньо- та довгострокової прибутковості відповідного сектору, щоб проілюструвати вплив, наприклад, зміни кліматичних, технічних та політичних умов. В рамках цього дослідження набори даних були використані для мікроекономічного аналізу існуючих політичних заходів. На основі отриманих результатів досліджено економічний потенціал покращення та адаптації існуючих програм підтримки з метою компенсації екосистемних послуг ставків та підтримки довгострокової життєздатності сектору.
Результати
Для поточного дослідження було визначено три типові системи коропових господарств. У всіх моделях рибу вирощують у традиційних земляних ставках, виробляючи столову рибу вагою близько 2 кг/шт. після трирічного виробничого циклу. Тип DE-FCP-20 представляє невелике господарство в Бранденбурзі, що поєднує в собі розплідник, товарне вирощування та переробку 20 тонн коропа щороку, який продається безпосередньо роздрібним покупцям або гуртовикам. Типи DE-FCP-80 та DE-FCP-200 представляють дві типові моделі ферм для регіону Саксонія, що виробляють 80 та 200 тонн коропа відповідно. І DE-FCP-80, і DE-FCP-200 отримують власний посадковий матеріял для подальшого товарного вирощування. Короп переробляється і продається безпосередньо на гастрономічному ринку, оптовим покупцям і рибним господарствам. Коротко-, середньо- та довгострокові результати прибутковості з урахуванням та без урахування заходів для всіх моделей господарств на товарному вирощуванні, вирощуванні з подальшою переробкою, а також на рівні всього господарства виявили відмінності залежно від розміру господарства та специфіки, пов’язаної з федеральними землями. DE-FCP-20 в Бранденбурзі показало найвищі фінансові втрати в довгостроковій перспективі. Для товарного вирощування та вирощування з подальшою переробкою, DE-FCP-20 був прибутковим лише в короткостроковому періоді за наявності субсидій, в той час як на рівні всього господарства не було досягнуто прибутковості незалежно від застосованих заходів. На рівні всього господарства DE-FCP-80 та DE-FCP-200 були прибутковими лише в короткостроковому періоді, але не в довгостроковому. У короткостроковій та середньостроковій перспективі тип господарства DE-FCP-80 був прибутковим для товарного вирощування та вирощування з наступною переробкою. Однак у довгостроковій перспективі вирощування без переробки було прибутковим лише за умови отримання субсидій. Вирощування з переробкою було прибутковим у господарствах типу DE-FCP-200, тоді як вирощування без переробки було прибутковим лише в довгостроковому періоді, коли були включені відповідні заходи
Висновки
Результати дослідження показали велику важливість управлінських структур та інструментів політики щодо рентабельності коропових господарств у Східній Німеччині. Заходи є необхідними, але все ще недостатніми для забезпечення довгострокової прибутковості на рівні всього господарства, а не лише на окремих ділянках виробництва (себто риборозпліник, товарне вирощування та вирощування з подальшою переробкою)в усіх трьох моделях господарств. Крім того, важливе значення мають розмір господарства, місце розташування та переробка риби. Оскільки коропове рибництво надає екосистемні послуги і має культурну цінність, подальший розвиток управління і варіантів політики може збалансувати невідповідність між витратами і прибутками для підтримки цього унікального антропогенного ландшафту.
Посилання
Lasner, T., Mytlewski, A., Nourry, M., Rakowski, M., and Oberle, M., 2020. Carp land: economics of fish farms and the impact of region-marketing in the Aischgrund (DEU) and Barycz Valley (POL). Aquaculture 519:734731. doi:0.1016/j. aquaculture.2019.734731
Повний збірник тез за посиланням: Balanced Diversity Aquaculture Development
