26 жовтня 2022 року у Вільнюсі, Литва відбулась Міжнародна конференція з рибальства та аквакультури: «Можливості у світі, що швидко змінюється». Міжнародна організація Eurofish у співпраці з Міністерством сільського господарства Литовської Республіки організували конференцію з рибальства та аквакультури за підтримки Національної асоціації виробників аквакультури та рибних продуктів Литви.
На конференції було висвітлено низку питань, які стосуються сектору рибальства та аквакультури. Теми були згруповані в чотири сесії: клімат і ринки; рибальство та аквакультура; і хижі види. Експерти з кількох країн виступили перед учасниками, які надихнулись новими ідеями та рішеннями для адаптації до неспокійного світу.
Участь у роботі семінару прийняли 115 учасників з 27 країн. Від України участь у конференції прийняла Домбровська Тамара, начальник відділу розвитку аквакультури бюджетної установи «Методично-технологічний центр з аквакультури».
У привітальній промові на відкритті семінару Томас Керсіс, Міністр сільського господарства Литовської Республіки та Марко Фредеріксен, директор Міжнародної організації Eurofish зазначили, що головною задачею конференції є обговорення важливих питань галузі рибальства та аквакультури, адже, це – галузь, яка допомагає вирощувати якісний продукт та має багато викликів. Учасникам побажали плідної праці.
Першим доповідачем першої сесії стала Марія Дурлєва, яка є юристом з питань міжнародної торгівлі та розвитку, що спеціалізується на економіці океану та рибальстві на Конференції ООН з торгівлі та розвитку з презентацією на тему: «Адаптація до цілей ООН щодо біорізноманіття та клімату: виклики та можливості для сектору рибальства та аквакультури». У своїй доповіді Марія нагадала, що людство зараз знаходиться в потрійній кризі: зміна клімату, забруднене навколишнє середовище та втрата біорізноманіття. Надмірний вилов риби, хімічне та пластикове забруднення призвели до вимирання видів, коливань рівня біомаси в океанах і деградації екосистем, що призвело до втрати половини всіх живих коралів (Організація Об’єднаних Націй, 2020a), а разом з коралами і 35,4% (від 1974 р.) риб. Марія закликала створювати добробут і рівність разом.
З доповіддю на тему: «Сприймання споживачами «сталої» продукції аквакультури на вибраних західних ринках» виступив Крістіан Анмак, старший менеджер проектів у міжнародній організації Eurofish, який наголосив що сталий розвиток — це суспільна мета, яка в цілому спрямована на безпечне співіснування людей на планеті Земля протягом тривалого часу. Цю концепцію можна використовувати для прийняття рішень на глобальному, національному та індивідуальному рівнях (наприклад, стале життя). У повсякденному вживанні термін стійкість часто зосереджується на екологічних аспектах. Крістіан зазначив, що більше споживачів та ринків віддає перевагу диким продуктам, тому необхідно зміцнювати імідж фермерських продуктів, навчати споживачів щодо добробуту тварин, здоров’я та екологічної безпеки фермерських продуктів. Фермерським продуктам перевагу надають, якщо ціна низька, а кількість висока. Дикі продукти – це продукти, яким віддають перевагу через уявну користь для здоров’я. Рибні продукти на європейському ринку сприймаються як: здоров’я екосистем, «правильні» виробничі процеси, органічні (сертифіковані), якість продуктів, соціальна відповідальність, екологічна стійкість, добробут тварин, належні умови праці.
Про виклики та можливості, пов’язані з кризою, у секторі рибальства та аквакультури учасникам конференції розповів Марсіо Кастро де Соуза, старший спеціаліст відділу рибного господарства (міжнародна торгівля). Головною цитатою доповіді можна визначити: «У кожній кризі закладено зерно можливостей». Можливостями в виробництві, ринках та попиті визначено наступні пункти: короткі цикли можуть бути легшими для реагування на зміни, експансія на альтернативні ринки, нові можливості упаковки продуктів, здоровіша їжа, зростаючі потреби імпорту на традиційних ринках, домашня кухня, HORECA і кінцеві споживачі.
Відкрила другу сесію рибальства Лорета Бразінскайте, радник відділу рибного господарства Міністерства сільського господарства Литовської Республіки. Лорета розповіла учасникам ситуацію з рибальством та аквакультурою яка відбувається в Литві та назвала цілі до 2030 року. Литовська Республіка має значні запаси прісної води та доступ до них, сприятливі природні (включаючи чисті підземні води) умови інженерної інфраструктури для розвитку РАС, сучасний і розвинений рибопереробний сектор, здатний переробляти місцеві продукти рибальства, сприятливий внутрішній ринок для риби та рибопродуктів, зростаючий попит, довгострокову стратегію та можливості фінансування ЄС для вирощування та переробки морепродуктів, що в комплексі працює дуже ефективно для нарощування виробництва власної продукції. Про проблеми та можливості рибальства в епоху швидких екологічних і соціальних змін: адаптація дрібного рибальства на північному заході Іспанії розповіла Франческа Бараццетта, менеджер проектів у міжнародній організації Eurofish. Франческа зазначила, що зміна клімату в усьому світі сприйматиметься по-різному. Рибалкам доведеться адаптуватися, так як не існує плану адаптації, який би застосовувався в усьому світі. Стратегії мають бути контекстуалізовані. Практичний приклад Галіції (диверсифікувати види знарядь лову, націлитися на нові види, захистити та зберегти кліматичні рефугіуми та екологічні коридори, створити та зміцнити кооперативи та асоціації) є прикладом розуміння важливості адаптації та готовності до наслідків зміни клімату.
Якоб Брегнбалле, директор з продажу компанії AKVA group розпочав сесію аквакультури с презентацією на тему: «Ресурсоефективна аквакультура». Якоб вважає що найбільш ресурсоефективною є РАС: оптимальна температура води та інші повністю контрольовані умови призводять до більш ефективного перетворення корму, прогнозований ріст риби призводить до загального кращого використання обсягу виробництва, високий рівень біозахисту та гігієни призводить до меншої смертності риби, рециркуляція економить водні ресурси.
Про досвід ведення аквакультурного бізнесу у Литві розповів Владас Вічкунас, який працює на «Аквапоні» — виробництві африканського сома з використанням РАС. Владас розповів секрети успіху, а саме як зацікавити людей у споживанні риби.
Це була робота серед дошкільнят та шкільної молоді за присутності їх батьків, які дегустували страви з сома приготовані його дружиною. Тож, 9 з 10 дітей не розуміли що в тарілці саме сом, а не м’ясо. Такий метод допоміг збільшити споживання риби у його регіоні, так як батьки змогли з легкістю ввести в раціон дітей рибу, яку вони, як нам відомо, не дуже полюбляють. Також, на базі підприємства одразу працює переробний цех, де риба обробляється та переробляється на напівфабрикати, які спрощують життя для господинь, мають приємну вартість та збільшують обсяг споживання корисного м’яса.
Наступним доповідачем у сесії аквакультури став Дарій Нієній, який працює в Національному інституті оцінки харчових та ветеринарних ризиків (NFVRAI) з презентацією на тему: «Розвиток потенціалу литовської аквакультури».
Нарощування потенціалу литовської аквакультури відповідно до стратегічних документів Європейського Союзу фінансується Європейським фондом морського та рибного господарства (EMFF 2014 – 2020), щоб забезпечити розвиток сталої, стійкої, конкурентоспроможної аквакультури, суспільний інтерес та співпрацю.
Відповідно до національних правил реалізації проекту, головною метою проекту є просування аквакультури, яка забезпечує високий рівень захисту навколишнього середовища, здоров’я та добробуту тварин, громадського здоров’я та безпеки. Реалізація проекту складається з трьох етапів:
Перший етап (у 2022 році): придбання, встановлення та перевірка необхідного лабораторного обладнання.
Другий етап (у 2023 – 2024 рр.): проведення лабораторних досліджень проб риби, відібраної з литовських аквакультурних господарств
Третій етап (2024 рік): вибір ветеринарних препаратів та заходів для лікування та профілактики виявлених збудників і хвороб риб
Проблеми, які виникли під час реалізації проекту: тривалість процедур державних закупівель на придбання лабораторного обладнання та дріб’язковість процедур, пов’язаних з використанням коштів.
Про аквакультуру в здоровому харчуванні розповіла Моллі Брінн Ахерн. Моллі є спеціалістом з риби та харчування у відділі рибного господарства ФАО. Продовольча безпека існує, коли всі люди в будь-який час мають фізичний і економічний доступ до достатньої кількості безпечної та поживної їжі, яка відповідає їхнім дієтичним потребам і харчовим уподобанням для активного та здорового життя. – 1996 Всесвітній продовольчий саміт.Стратегічний пріоритет ФАО для всіх водних середовищ це блакитне перевтілення. Цілями якого є: тала інтенсифікація та розширення аквакультури яка задовольняє глобальний попит на водну їжу та справедливо розподіляє вигоди; оновлені ланцюжки створення вартості забезпечують соціальну, економічну та екологічну життєздатність водних харчових систем.
Однією з найбільших проблем всіх рибницьких підприємств на відкритій місцевості являються баклани, які поїдають велику кількість риби чим наносять численні збитки для господарів. Про цю проблему та методи боротьби з нею розповів Антанас Контаутас, який працює в Інституті морських досліджень Клайпедського університету. При регулюванні чисельності гніздових птахів у колоніях застосовуються візуальні та акустичні заходи регулювання чисельності при заморожуванні яєць. Заходи регулювання чисельності популяції великого баклана застосовуються, коли яйця вже вилупилися і температура повітря нижче 9. Точний час застосування заходів регулювання чисельності визначають особи, які здійснюють заходи. При регулюванні чисельності популяції великого баклана в колоніях , необхідно охороняти інші види птахів, які гніздяться в цій колонії біла чапля, сіра чапля, крячок, морський орлан тощо. Регулювання чисельності популяції великого баклана в місцях нагулу та відпочинку можна здійснювати звуковими та візуальними засобами. Можливе зменшення популяції в природних водоймах Литви щороку не менше ніж на 15 відсотків, щоб популяція не збільшувалася, а залишалася стабільною. Регулювання чисельності популяції великого баклана у рибогосподарських ставках здійснюється відповідно до опису порядку використання охоронюваних видів та Литовський мисливський закон.Існує багато методів, але візуальні та акустичні заходи є найбільш підходящими. Схоже, що без «летального регулювання» ми не можемо мінімізувати вплив бакланів на рибальство, і особливо на аквакультуру. На природоохоронних територіях регулювання чисельності бакланів необхідно проводити дуже ретельно.
Наступним доповідачем став Ернесто Адзурро, який є доктором морської біології та екології Політехнічного університету Марке в Італії. Ернесто розповів учасникам конференції про моніторинг, прогнозування та управління вторгненнями морської риби: розуміння Середземного моря. Протягом 21 століття підвищення температура поверхні моря очікується від 2,7 до 3,8°C та від 1,1 до 2,1°C за сценаріями RCP8.5 і RCP4.5 відповідно (дуже висока достовірність). Хвилі від морської спеки, швидше за все, збільшаться в просторі, стануть довшими, інтенсивнішими та суворішими, ніж сьогодні
Морська спека та інші супутні фактори спричиняють масову загибель людей у Середземному морі. Все частіше надходять повідомлення про загибель горгоній, коралів, морських їжаків, губок, риб та багатьох інших організмів. Морська спека може спровокувати спалах смертельних патогенів. Очікується, що в найближчі роки масова смертність посилиться.MPAs є місцем, де відстежують наслідки зміни клімату. Середземноморські охоронювані території (MPA), призначені для досягнення тривалого збереження природи, поступово завойовуються інвазійними видами тропічного походження, що створює нові виклики для керівників і політиків 21 століття. У майбутніх прогнозах передбачається збільшення придатних територій для всіх розглянутих видів у басейні Середземного моря.
Дуже цікаво було дізнатись про бичка-кругляка, як потенційно новий ресурс на світовому ринку. Про нього фахівцям з різних країн розповіла Джейн Беренс, старший науковий співробітник Національного інституту водних ресурсів Технічного університету Данії.
Джейн значила, що зараз намагаються налагодити стабільний промисел бичка-кругляка в Балтійському морі та виробляти рибну продукцію з нього (рибний фарш, напівфабрикати, філе тощо). Також започатковано проект GrExOmega (DTU Food), метою якого є використовувати морську зірку та круглого бичка, для екстракту морської омега-3 олії на основі більш стійких/екологічних методів (традиційна теплова та механічна сепарація не працює для морських зірок).
На конференції було висвітлено низки питань, які стосуються сектору рибальства та аквакультури. Підсумки семінару підвів Томас Дженсен з міжнародної організації EUROFISH. У заключному слові він подякував учасникам семінару за активну роботу та висловив побажання, щоби нова інформація, яку отримали учасниками семінару, сприяла економічному розвитку їхніх країн, укріпленню міждержавних торговельних взаємовідносин та співробітництва у сфері продовольчої безпеки. На наступний день після конференції його учасники відвідали ТОВ «Васакнос». Компанія «Vasaknos» – це аквакультурне підприємство, яке було заснована в 1993 році. Підприємство розташоване в селі Vasaknų, Литва. В центрі працює 25 спеціалістів і робітників. Тут вирощують: коропа, вугра, щуку, амура, форель та осетрів. Це одна з найбільш перспективних риболовних компаній у Литві. Їх річний обсяг виробництва становить близько 500 тонн.
