Джерела: Д-р Дарріл Джору (Darryl Jory, Ph.D.), Catch & Culture Review / Responsible Seafood Advocate (26 травня 2026 р.) на основі наукових оглядів щодо DEB-моделювання (Бретт Гленкросс та ін.) та розробок з eDNA-діагностики. Переклад та аналітична адаптація виконані фахівцями Державної установи “Методично-технологічний центр з аквакультури”.
Нове наукове дослідження, висвітлене доктором Даррілом Джору (Darryl Jory, Ph.D.), демонструє прорив у поєднанні детального біоенергетичного моделювання на рівні окремих ферм із ширшими моделями продовольчої системи та розподілу ресурсів. Використання нових моделей дає змогу значно покращити здатність оцінювати роль європейської аквакультури у сталих майбутніх продовольчих системах.
- Біоенергетичне моделювання DEB: точні криві росту за регіональними кластерами В основі розробленого підходу лежить модель динамічного енергетичного бюджету (Dynamic Energy Budget — DEB), яка моделює ріст гідробіонтів протягом повного життєвого циклу за температурно-специфічних умов та різних режимів годівлі.
Ключові параметри та результати моделювання:
- географічна кластеризація: модель сформувала температурні кластери — Північ (NO), Північно-середній (NM), Південно-середній (SM) та Південь (SO), які добре узгоджуються з поточними місцями вирощування сьомги та європейського лаврака;
- висока точність: прогнози моделі DEB точно відповідали реальним даним ферм, прогнозуючи час вилову для різних видів та виробничих систем;
- порівняння видів та трофічних рівнів: м’ясоїдні види (лосось і лаврак) переважають з високоцінними залишками, тоді як короп у системах з низькою інтенсивністю краще підходить для матеріалів нижчої якості та має здатність синтезувати незамінні жирні кислоти;
- оцінка життєвого циклу (LCA): облік життєвого циклу (включаючи маточне поголів’я та смертність) забезпечує прозорі дані для розрахунків вуглецевого сліду, схем сертифікації або звітності відповідно до нормативних актів ЄС.
Біоенергетичні моделі сприятимуть чіткішій оцінці впливу аквакультури на навколишнє середовище, краще кількісно визначаючи менший вплив на викиди парникових газів порівняно з наземною худобою.
- Точне харчування, добробут та зниження антибіотичного навантаження Як зазначається в огляді Бретта Гленкросса (Brett Glencross) та його колег, сучасні аквакорми прямують до точного підходу до харчування (PN). Перехід від вимірювання валової енергії (GE) до перетравної (DE) та чистої енергії (NE) дає змогу оптимізувати рецептури та зменшити залежність від обмежених морських інгредієнтів.
Адаптація харчування до конкретних потреб, стану здоров’я та середовища кожної тваринної когорти запобігає дефіциту або надлишку поживних речовин. Окрім підвищення ефективності, це покращує добробут тварин, зменшує залежність від антибіотиків і, зрештою, забезпечує споживачів здоровішою рибою та морепродуктами вищої якості.
- eDNA-діагностика патогенів: моніторинг води та осадів Інший важливий напрям досліджень присвячений розробці універсальної звичайної ПЛР для виявлення патогенів тихоокеанських білих креветок на основі екологічної ДНК (eDNA) у зразках води та осаду.
Ключові аспекти методу:
- неінвазивний підхід: аналіз ДНК з навколишнього середовища (eDNA) є дуже перспективним неінвазивним підходом до моніторингу інфекційних патогенів в аквакультурі;
- стандартизація протоколів: хоча методи виявлення на основі ПЛР вже добре розроблені для тканин креветок, стандартизовані протоколи для тестування зразків навколишнього середовища, таких як вода зі ставків та осад, досі були відсутні.
- Практична цінність для біобезпеки
Використання екологічної ДНК пропонує нові можливості для управління здоров’ям гідробіонтів:
- система раннього попередження: виявлення фрагментів нуклеїнових кислот збудників безпосередньо в пробах води дає можливість фіксувати спалахи хвороб ще до появи перших клінічних симптомів у риби;
- зниження стресу: завдяки тому, що метод є неінвазивним, він дозволяє проводити тестування без фізичного контакту з тваринами або відбору їхніх тканин.
