НАВЧАЛЬНИЙ ТУР EUROFISH ДО НІМЕЧЧИНИ: НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ПЕРЕРОБКИ ПРІСНОВОДНОЇ РИБИ

Автор: Tamas Bardocz

За матеріалами статті, опублікованої в Eurofish Magazine № 2 (2026).

Зображення: Baader Global SE

Переклад зроблено фахівцями Державної установи “Методично-технологічний центр з аквакультури”.

З 3 по 5 березня під егідою організації Eurofish відбувся спеціалізований навчальний тур на північ Німеччини, присвячений передовим практикам переробки прісноводної риби. Захід об’єднав 11 ключових учасників — виробників та урядовців із Латвії, України та Угорщини. Головна мета місії полягала в обміні фаховим досвідом, вивченні інноваційних інженерних рішень та поглибленні міжнародної співпраці на всіх етапах ланцюга створення вартості європейської індустрії, де прісноводна аквакультура відіграє ключову роль.

 

Учасники місії представляли широкий спектр напрямків — від комерційних рибних господарств до державних регуляторних органів:

  • Угорщина: до делегації увійшли представники профільного Міністерства сільського господарства та провідних компаній: Bajcshal Ltd. (керує як традиційними ставками, так і рециркуляційними системами для африканського сома), Szabolcs Fish Ltd. (спеціалізується на традиційних видах) та Szarvas-Fish Ltd. (найбільший виробник і переробник африканського сома в країні).
  • Латвія: країну представляли Міністерство сільського господарства, Латвійська асоціація аквакультури, а також підприємства Blue Circle Ltd. (вирощування арктичного гольця в системах закритого водопостачання) і Purvīņi Fish Farm (поєднання ставкового рибництва з вирощуванням сома).
  • Україна: вітчизняний сектор представляли фахівці Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, а також ПАТ «Хмельницькрибгосп» — потужне приватне господарство, що спеціалізується на вирощуванні коропа, строкатого товстолоба та карася.

 

Технології та інновації

Програма туру охопила ключові підприємства та науково-дослідні інститути Німеччини, демонструючи практичну синергію науки та бізнесу.

 

  • Heidefisch GmbH: делегати ознайомилися з масштабним вирощуванням та переробкою форелі. Передові системи очищення води та управління стічними водами надають можливість компанії працювати з високою рентабельністю, суворо дотримуючись європейських екологічних стандартів.
  • Baader: особливу увагу було приділено візиту до одного зі світових лідерів у створенні технологій переробки риби. Експерти обговорили специфіку роботи з прісноводними видами, які через свої анатомічні особливості та менші обсяги виробництва потребують спеціалізованого обладнання.
  • Університет Ростока: професор Гаррі Палм (Harry Palm) презентував інноваційні підходи до переробки поживних речовин та повторного використання води. Учасники також проаналізували потенціал нових видів (зокрема, гігантського гурамі) для ефективного засвоєння рослинних кормових ресурсів.
  • Nutrition&Food: глибокий технічний нетворкінг продовжився під час зустрічі з командою компанії, де фокусом стали стратегії розробки продуктів із доданою вартістю для зміцнення позицій африканського сома на європейському ринку морепродуктів.

 

Проблематика та циркулярна економіка

Сьогодні саме глибока переробка залишається технологічним бар’єром, що стримує динамічне економічне зростання прісноводного сектору. Споживачі формують стійкий запит на зручну продукцію (філе та напівфабрикати), проте значна частка сировини досі обробляється вручну, що знижує конкурентоспроможність європейських товарів. Ця проблема є критичною для перспективного африканського сома. Створення надійних автоматизованих ліній філетування, над якими зараз активно працюють інженери, допомагає суттєво оптимізувати операційні витрати.

Паралельно стратегічним вектором стає впровадження принципів циркулярної економіки, де всі задіяні водні біоресурси використовуються максимально раціонально. У сучасній виробничій парадигмі голови, хребти, шкіра та нутрощі — це не сміття, а цінні побічні продукти переробки. Їх грамотне застосування слугує висококласною сировиною для виготовлення риб’ячого жиру, білкових інгредієнтів та спеціалізованих кормів. Такий підхід дає змогу підприємствам генерувати нові джерела доходів і водночас відчутно зменшувати екологічне навантаження.

Підсумовуючи, цей досвід наочно продемонстрував, як технологічні рішення та співпраця розробників безпосередньо підтримують екологічно відповідальне виробництво. Для українського сектору адаптація таких інновацій має стратегічне значення: це шлях до диверсифікації продукції, підвищення рентабельності бізнесу та надійного забезпечення продовольчої безпеки на довгострокову перспективу.

Related Posts

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *