Стаття від: 14 квітня 2026.
Автор: Robert Outram.
Переклад зроблено фахівцями Державної установи “Методично-технологічний центр з аквакультури”.
Шкіра є критично важливим органом для будь-якої тварини, і, можливо, ще більше для риби. Це перша лінія захисту від хвороб і ключовий показник того, що щось не так.
(зліва) Dave Cockerill, Johanna Baily та Iain Berrill, панельна дискусія
Отже, здоров’я шкіри було доречною темою для щорічної весняної конференції Товариства ветеринарної медицини риб 2026 року. Тему конференції представила Johanna Baily, ветеринарний патологоанатом з водних видів тварин у Patogen та президент FVS, а основну доповідь виголосив Jamie Smart, ветеринарний хірург STIM. Шкіра, поряд з поведінкою, також є найпомітнішим показником хорошого чи поганого здоров’я з точки зору практикуючого лікаря. Вона являє собою фізичний бар’єр, забезпечує важливу осморегуляторну функцію, виробляє слиз, а також може забезпечувати сигналізацію та камуфляж. Як пояснив Smart, тиск на здоров’я шкіри змінюється. Риби стикаються зі збільшенням кількості випадків маніпуляцій, зі збільшенням використання немедикаментозних методів лікування та змінами в методах вирощування прісноводних риб. З’являються нові патогени, а стійкість до антибіотиків становить зростаючу загрозу. Навколишнє середовище також змінюється, зі зростанням температури води та збільшенням спалахів кількості медуз.
Особливі загрози включають такі бактерії, як Areomonas salmonicida, що викликає фурункульоз; Piscirickettsia lososa; Moritella; та Tenacibaculum, які зараз вважаються основним джерелом уражень для лосося в Ірландії, а також паразитів, таких як у прісній воді костія (іхтіободоз) та хвороба білих плям та іхтіофтіріоз; та у морській воді воші Lepeophtheirus salmonis та Caligus elongatus. Медузи, зокрема Apolemia або ”нитковидні медузи”, також стали проблемою в останні роки. На здоров’я шкіри риб також можуть впливати фізичні пошкодження, спричинені, наприклад, нападами хижаків, поводженням з ними або тертям об сітку. Smart підсумував: ”Захворювання шкіри є багатофакторним… простих відповідей немає, лише краще розуміння загальної картини.”
Fernando Mardones з Единбурзького університету продовжив розглядом ”епідеміологічної тріади”: хазяїн, середовище та агент. Він виступав за краще використання даних для розуміння хвороб та поширення патогенів, наприклад, чому спалах зазвичай зосереджується в певній місцевості.
Він стверджував, що ключовим є об’єднання даних, які вже існують, хоча й у фрагментарній формі: наприклад, смертність, кількість морських вошей, записи про лікування та дані про навколишнє середовище.
Це дозволить практикам:
- передбачати
- запобігати
- виявляти та
- реагувати.
Mardones сказав: “Дані є, нам просто потрібно краще їх використовувати.”
Ezra Herman з Esox Biologics виступив з доповіддю про метагеномний нагляд за здоров’ям риб. Як він пояснив, це підхід, який змінює наше сприйняття мікробіому, зосереджуючись на всій спільноті мікробів, а не лише на ідентифікації патогенів. Геномний відбір проб передбачає перетворення ДНК, взятої з мікробіому риби, на дані, що виявляють, які мікроби присутні та в якій пропорції – не лише “підозрілі“ патогени, але й умовно-патогенні та корисні мікроби. Це, за словами Herman `а, забезпечує більш цілісну картину здоров’я риб і може допомогти прогнозувати проблеми та планувати лікування. Сила геноміки також була темою для Ginevra Brocca, незалежного консультанта з патології риб та молюсків, яка пояснила, як “секвенування наступного покоління“ (NGS) може допомогти нам зрозуміти нові багатофакторні захворювання. NGS дає більш повну картину присутніх мікробів, ніж звичайна діагностика, сказала вона.
Синдром літньої смертності та зимові виразки (Fish Veterinary Society Conference 2026)
Питання шкіри лосося
Двоє ветеринарних спеціалістів з Норвегії надали оновлену інформацію про проблеми зі шкірою, що вражають вирощеного лосося.
Спочатку Snorre Gulla з Норвезького ветеринарного інституту розповів про явище “зимових виразок“. Це виразки, які зазвичай викликаються бактеріями, і, як він пояснив, різні види бактерій пов’язані з різними типами виразок. Дослідження Ветеринарного інституту зосередилося на двох видах: Moritella viscosa та Tenacibaculum. Moritella та варіант Tenacibaculum finnmarkenses найчастіше пов’язані з виразками, і обидва вони частіше зустрічаються в північних широтах, у зимові місяці. Gulla сказав, що дослідження показує, що вищі виявлені рівні обох цих видів можуть передбачити ймовірні проблеми з зимовими виразками.
Linn Emile Knutsen з Pharmaq окреслила відносно нову проблему – “літні виразки“. Її вперше діагностували у 2010 році, і більшість спалахів, здається, відбуваються між липнем і вереснем.
Причиною, ймовірно, є бактерії, сказала вона, найімовірнішим підозрюваним є Vibrio splendidis. Літні виразки зазвичай мають інший вигляд, ніж зимові, з менш чіткими краями та зазвичай проявляються лише у вигляді однієї ранки.
Зараз, за її словами, оскільки більше ферм, що утримують пост-смолтів, підтримують постійну температуру протягом року, “літні виразки“ виявляються цілий рік, а не лише як сезонна проблема.
Benedict Standen з DSM Firmenich виступив з доповіддю про важливість здоров’я слизової оболонки як ключової першої лінії захисту для риб, а також про роль функціональних кормових добавок у сприянні утворенню здорового слизу. Він представив результати дослідження, проведеного з використанням запатентованої добавки DSM Firmenich Digestarom (про що ми писали у Fish Farmer у січні 2026).
Louise Bartram (зліва) з Johanna Baily
‘Більше, ніж просто обгортка для тіла’
У перший день конференції також відбулося обговорення інструментів оцінки стану шкіри. Учасниками панелі були:
- Johanna Baily, FVS (голова)
- Dave Cockerill, Wellfish Tech
- Iain Berrill, Salmon Scotland
- Lene Sveen, Nofima (онлайн)
- Meritxell Diez-Padrisa, Patogen (онлайн)
Перше питання було таким: Чи використовуємо ми правильні заходи для оцінки здоров’я риб? Учасники панелі погодилися, що традиційні підходи тепер охоплюють добробут як ключовий елемент, окрім більш очевидних показників здоров’я. Iain Berrill наголосив: ”Здоров’я та добробут мають бути основними рушійними силами того, що ми робимо”.
Dave Cockerilсказав: ”Ми добре вміємо вимірювати рани та ідентифікувати патогени, але стійкість риб та здоров’я риб також важливі”.
”Нам, ймовірно, все ще бракує деяких інструментів”, – припустила Meritxell Diez-Padrisa. Вона зазначила, що таблиці оцінювання для оцінки добробуту зараз все частіше є частиною ветеринарної практики риб. Lene Sveen зазначила, що проблеми зі здоров’ям риб не завжди очевидні. Особина з пошкодженою шкірою може все ще добре себе почувати, тоді як риба зі здоровою шкірою може мати іншу проблему, таку як здоров’я зябер. Вона сказала: ”У нас є всі необхідні технології – нам просто потрібно використовувати їх краще.”
Dave Cockerill додав, що важливо мати можливість збирати та записувати дані стандартним та послідовним способом. Однак, як зазначив Iain Berrill, фахівці вже перебувають під великим тиском, тому, якщо нові інструменти, такі як індекси добробуту, можуть допомогти стискати та пріоритезувати дані, це допоможе, але занадто багато даних не обов’язково буде корисним.
Поганий стан шкіри не тільки шкідливий для риб, як зазначила Diez-Padrisa, але й призводить до негативного соціального сприйняття сектору аквакультури.
Учасники панелі погодилися, що ветеринари повинні бачити повну картину здоров’я риб, а не зосереджуватися лише на тому, що очевидно.
Як зазначила Johanna Baily: ”Ми, можливо, занадто зосереджені на ураженнях і недостатньо на стійкості (опірності).”
“Шкіра риби — це набагато більше, ніж здається на перший погляд”: саме таку думку висловила Lena Sveen з Nofima у своїй презентації, яка зосередилася на тому, що вона назвала ”своїм улюбленим органом”.
Вона навела два нещодавні приклади досліджень у цій галузі: по-перше, показавши, як розуміння ролі шкіри в боротьбі зі шкідливими бактеріями допомогло у створенні рекомбінантної вакцини проти тенацибакульозу; і по-друге, поточне дослідження, яке вивчає, як генетичні відмінності можуть допомогти зробити шкіру та слиз лосося більш стійкими до морських вошей.
Rose Ruiz Daniels з Інституту аквакультури Університету Стерлінга продовжила тему, описавши своє дослідження ключової ролі шкіри лосося в загоєнні ран.
Як вона пояснила: ”Шкіра лосося загоюється інакше, ніж шкіра ссавців”.
Шкіра риби має здатність до регенерації та перебудови, і Ruiz Daniels зараз працює над чотирирічним проектом, використовуючи клітинну геноміку, щоб виявити відмінності, які можуть зробити цей процес більш ефективним для одних особин, ніж для інших.
Заключний доповідач першого дня, Dave Cockerill, говорив про важливість ”меж”.
Він наголосив: ”Шкіра — це більше, ніж просто обгортка тіла.”
Хоча наземні ссавці захищають себе за допомогою шару мертвих клітин шкіри, шкіра риб є набагато складнішим та активнішим органом, сказав Cockerill, і наголосив, що її слід розглядати як єдину безперервну систему, що включає шкіру, зябра, кишківник та імунну систему. Стреси, що впливають на шкіру, – навіть якщо вони невидимі – слід сприймати серйозно як показники вразливості до хвороб та паразитів.
Групове фото учасників конференції FVS 2026 (фото: Gareth Moore)
Боротьба з хворобами риб
Другий день конференції включав сесії, присвячені новим хворобам та питанням добробуту риб. Члени FVS займаються не лише вирощуваною рибою, тому частина ранку була присвячена декоративним видам, зокрема: коропам коі та їхнім паразитам; шкірним хворобам золотих рибок; та добробуту даніо реріо. Вранці також відбулася інтерактивна сесія з управління здоров’ям та хворобами шкіри, а також доповідь Andreas Kyriakou з Hipra Greece про вакцинацію проти Tenacibaculum у Середземномор’ї. Pieter van West з Абердинського університету розповів про поширену проблему прісної води: Saprolegnia parasitica. Цей грибок, що живе у воді, важко викорінити, і він є значною причиною смертності лосося в інкубаторах, а також дикої риби в річках та озерах. За його словами, температура є найбільшим фактором ризику, оскільки в тепліших річках спалахи захворювання гірші (поширеніші). Однак геномний аналіз, проведений університетом, показав, що в інкубаторах та в дикій природі існують різні штами Saprolegnia, що свідчить про те, що перехресне зараження між цими середовищами не таке поширене, як вважалося.
Немає простого рішення, сказав він. Хімічні обробки вважаються шкідливими для навколишнього середовища; немає широкодоступної вакцини; мідний купорос вбиває грибок, але також шкідливий для риби; а дослідження показують, що сіль, поширений засіб обробки, лише пригнічує ріст сапролегнії та фактично викликає більше спороутворення, тому, як тільки рівень солі знову знизиться, грибок швидко пошириться.
Посадка дерев для охолодження річок (і сподівання на холодні зими) може допомогти контролювати сапролегнію в дикій природі, сказав він. В інкубаторах дієта та управління стресом можуть допомогти зміцнити імунну систему риб, а Абердинський університет також досяг певного успіху з біологічними агентами, які можуть пригнічувати ріст сапролегнії, хоча вони ще не ліцензовані для комерційного використання.
Louise Bartram з Агентства з охорони навколишнього середовища, яке відповідає за управління водними шляхами в Англії та Уельсі, розповіла про ‘хворобу червоної шкіри’, яка, схоже, є станом, що вражає дикого лосося. Через складність збору чогось, окрім дуже невеликої вибірки, з такої зникаючої популяції, пояснила вона, важко остаточно сказати, чи це нове захворювання, і якщо так, то яка його причина. Електронна мікроскопія свідчить про те, що збудником може бути вірус, хоча ще зарано говорити про причинно-наслідковий зв’язок, і, на щастя, наслідки смертності, здається, обмежені.
Sandra Vesanto, менеджер зі здоров’я риб та ветеринар компанії Mowi в Ірландії, розповіла про лососеву рикетсієву септицемію (SRS), яка продовжує бути проблемою для вирощування лосося в Ірландії. SRS часто, але не виключно, пов’язана з нападами медуз і може бути виявлена в ураженнях шкіри та/або гістології нирок. Як зазначила Vesanto: ”Зазвичай літо в Ірландії супроводжується кількома проблемами”. Смертність від SRS часто зростає через кілька тижнів після лікування від чогось іншого, наприклад, амебної хвороби зябер (AGD). За словами Vesanto, швидка реакція є важливою, як тільки SRS виявлено, особливо тому, що якщо лікування антибіотиками затримується занадто довго, риба може втратити апетит і не прийматиме ліки. Додатковою складністю є те, що виробництво лосося в Ірландії має відповідати органічним стандартам, тому дозволено лише одне медикаментозне лікування за кожен виробничий період, а допустимі межі залишків антибіотиків у виловленій рибі набагато нижчі, ніж для традиційно вирощеного лосося.
Випробування вакцини тривають, але LiVac, вакцина, яка широко використовується у Великій Британії, ще не ліцензована для використання в Європейському Союзі. Делегати також заслухали Thomas Goetz з Університету Сент-Ендрюс про технологію цільового акустичного переляку (TAST) та про те, як її можна використовувати для стримування хижаків- тюленів; а також професора Mags Crumlish з Університету Стерлінга про вагання щодо вакцинації. Останнє стосується не вагань з боку риби, а з боку фермерів у Південно-Східній Азії, де команда Стерлінга працює над проектом щодо покращення охоплення вакцинацією та зменшення загрози стійкості до антимікробних препаратів. Sharon Brown з Науково-дослідного інституту Моредун/Університету Стерлінга окреслила концепцію ”Єдиного добробуту”, яка визнає двосторонній зв’язок між добробутом риб, навколишнім середовищем та працівниками, які доглядають за ними. Університет Стерлінга та Моредун спільно проводять опитування для людей, які працюють в аквакультурі, щоб поставити ключові питання про їхню власну роль та добробут риб, зокрема щодо здоров’я зябер.
Респонденти візьмуть участь у розіграші та зможуть виграти ваучер на 50 фунтів стерлінгів. Щоб взяти участь, просто перейдіть на сайт tinyurl.com/GillHealth.
Насамкінець, вітаємо Olivia Mark-Wagstaff з Інституту аквакультури Університету Стерлінга, яка отримала нагороду за студентський постер за свою презентацію про ольфакторні системи риб.
Конфернція 2026 року була спонсорована: DSM-Firmenich; Esox Biologics; HIPRA; Ocean Ecology; Pharmaq; Cooke Scotland; MSD Animal Health; STIM; Patogen; BioMar; Ceva-Ridgeway Biologicals; AquaPharma; та Aquatic Vets
