Автор: Eurofish.
Переклад зроблено фахівцями Державної установи “Методично-технологічний центр з аквакультури”.
Експерти з аквакультури з Хорватії та з-за кордону зібралися у Вуковарі, щоб обговорити поточний стан аквакультури в Хорватії та Європі, а також використання нових технологій і досягнень у розведенні та годівлі риби. Серед учасників були представники Європейської комісії, Eurofish, Федерації європейських виробників аквакультури (FEAP), асоціацій селекціонерів аквакультури з Угорщини, Румунії та Чехії, а також дослідники з сусідніх країн.
Наслідки зміни клімату, необхідність адаптації до ‘зеленої’ політики та сталих бізнес-практик, інфляція та зростання витрат – найбільші виклики, з якими стикаються рибальство та аквакультура, стратегічні сектори хорватської економіки, які особливо важливі для розвитку прибережних територій та островів. Вітчизняні виробники аквакультури стикаються з численними проблемами. Операційні витрати, включаючи витрати на оплату праці, значно зросли, а виробники прісноводної аквакультури мають справу з додатковими витратами, спричиненими впливом зміни клімату, особливо повенями та посухами. Крім того, зростання виробничих витрат зумовлене новими стандартами, які виробники аквакультури повинні впроваджувати в рамках “зеленого переходу”, правилами добробуту тварин та все більш суворими законодавчими обмеженнями на виробництво. Важливо також згадати про захист від хижаків, більш суворі екологічні вимоги та втрату доходів від полювання, – зазначив Dragan Kovačević, віце-президент Хорватської економічної палати з питань сільського господарства та туризму.
Аквакультура має справу зі зростаючими виробничими витратами
Ivan Matijević, державний секретар Міністерства сільського, лісового та рибного господарства, підкреслив, що міністерство та уряд продовжують працювати над забезпеченням стабільності та стійкості сектору шляхом відповідального управління ресурсами та адаптації методів ведення господарства. Продукція хорватської аквакультури є значним експортним успіхом – майже 100% виробництва тунця, близько 90% “білої” риби (дорада та лаврак) та понад 45% коропових видів експортується. Експорт на найвимогливіші світові ринки підтверджує високу якість вітчизняної риби та морепродуктів. Загальний обсяг виробництва марикультури – включаючи «білу» рибу, блакитну рибу (тунець) та вирощування молюсків – у 2023 році сягнув 23 тис. тонн, що майже на рівні показника 2022 року. Ivan Leko, президент групи марикультури Асоціації рибного господарства Хорватської економічної палати та генеральний директор Cromaris, описав ситуацію в галузі як дуже складну через значне зростання витрат на виробничі ресурси, тривалий господарський цикл та високу вартість фінансування поголів’я. Наслідки глобального потепління – особливо підвищення температури моря та частіші екстремальні погодні явища – створюють нові виклики для галузі, збільшуючи операційні ризики та виробничі витрати. На ринок також тисне глобальна геополітична невизначеність, зниження купівельної спроможності на ключових ринках, зростаюча конкуренція з боку третіх країн, таких як Туреччина та країни Північної Африки, а також збільшення квот на вилов тунця – все це сприяє зниженню відпускних цін, сказав пан Leko, додавши, що своєчасна та цілеспрямована підтримка має важливе значення для підтримки поточного рівня виробництва.
15-та Міжнародна конференція з аквакультури, що відбулася у Вуковарі, Хорватія, на початку квітня, зібрала учасників, пов’язаних з цим сектором, з Хорватії та сусідніх країн.
Широкі можливості для збільшення виробництва фермерської риби в ЄС
Прісноводне рибництво в Хорватії включає близько 12 500 гектарів коропових ставків та 40 000 квадратних метрів форелевих ставків. Незважаючи на численні виклики, попередні статистичні дані показують, що виробництво у 2024 році зросло приблизно на 15% порівняно з попереднім роком завдяки оптимізації виробничих процесів, інвестиціям та впровадженню нових ноу-хау, технологій та інновацій. Ключовими викликами для виробників прісноводної риби є дефіцит води, спричинений зміною гідрологічних умов, збільшення кількості птахів, що харчуються рибою (бакланів), з якими не ведеться боротьба ні на рівні Хорватії, ні на рівні ЄС, а також значний імпорт форелі нижчої якості з Боснії та Герцеговини, Туреччини та Італії, – зазначила Ksenija Vukman, президент групи прісноводного рибництва Асоціації рибного господарства CCE’ та керівник рибницького підрозділу агрофірми Orahovica. Хоча аквакультура є однією з найбільш швидкозростаючих галузей харчової промисловості у світі, цей сектор все ще далекий від досягнення свого повного потенціалу в ЄС, на який припадає менше 2% світового виробництва аквакультури. Продукція аквакультури ЄС становить лише 10% від загального споживання риби в межах Союзу, що представляє значні можливості для хорватської продукції та подальшого розвитку сектору.
Споживання риби на душу населення у Хорватії зростає
Згідно з останніми оцінками EUMOFA (Європейська обсерваторія ринку продуктів рибальства та аквакультури), Хорватія посідає 7-е місце в ЄС за рівнем споживання риби – 23,71 кг на душу населення, що трохи вище середнього показника по ЄС (23,51 кг). У той час як споживання риби в ЄС знижується, в Хорватії воно продовжує стабільно зростати, частково завдяки кампанії ‘Хорватська риба – їж те, що варто їсти’, яка проводиться Хорватською економічною палатою з 2011 року.
Конференція була організована у співпраці з сільськогосподарським факультетом Загребського університету, Інститутом Ruđer Bošković, факультетом агробіотехнічних наук в Осієку, Хорватським ветеринарним інститутом, факультетом харчових технологій і біотехнологій Загребського університету, факультетом харчових технологій в Осієку, університетом Дубровника, Політехнікою ім. Лавослава Ружички у Вуковарі, факультетом ветеринарної медицини Загребського університету та університетом Задара. Захід відбувся за підтримки Міністерства сільського, лісового та рибного господарства, Міністерства охорони навколишнього середовища та зеленого переходу, Вуковарсько-Сріємського округу та міста Вуковар.
