Автор оригіналу: Роберт Оутрам (Robert Outram).
Джерело: Fish Farmer Magazine (02 липня 2026 року).
Переклад зроблено фахівцями Державної установи “Методично-технологічний центр з аквакультури”.
Глобальна аквакультура стикається з серйозним викликом: кліматичне явище Ель-Ніньо руйнує традиційні ланцюги постачання морських інгредієнтів, спричиняючи різкий дефіцит та подорожчання рибного борошна і риб’ячого жиру. Щоб уникнути цього нестабільного економічного “циклу буму та спаду”, світова галузь активно шукає інноваційні рішення, переходячи на альтернативні джерела живлення, зокрема одноклітинні протеїни (SCP) та повністю безрибні раціони навіть для м’ясоїдних гідробіонтів.
Ель-Ніньо та колапс традиційного рибальства
Головною причиною нестабільності на ринку аквакормів є залежність від вилову дикої “кормової” риби (дрібних пелагічних видів, таких як анчоуси), популяції якої вкрай вразливі до океанічних температурних змін. За звичайних умов холодні глибинні води піднімаються на поверхню вздовж узбережжя Південної Америки, забезпечуючи харчування для фітопланктону, який є основою раціону анчоусів. Проте під час фази Ель-Ніньо тепла вода блокує цей процес (апвелінг), що призводить до каскаду голодування в екосистемі.
Наслідки цього кліматичного зсуву є критичними для галузі:
Масова загибель: Перуанський анчоус — суто холодноводна риба, тому потепління води викликає масову смертність або змушує рибу занурюватися на великі глибини, роблячи її недоступною для промислу.
Зупинка промислу: Щоб запобігти повному колапсу популяції, уряди змушені вводити суворі та тривалі заборони на вилов (наприклад, у Перу, на яке припадає 20% світового виробництва рибного борошна).
Глобальний дефіцит сировини: Через кліматичний вплив суттєво знижуються обсяги виробництва не лише в Південній Америці, а й у Китаї та Північній Європі, де рибалки змушені покладатися на заморожені запаси або побічні продукти переробки.
Новітні рішення: вирощування хижих риб без морських інгредієнтів
За прогнозами експертів, стійкий дефіцит рибного борошна у світі може виникнути вже у 2028 році, а до 2030 року попит перевищить пропозицію на 25%. Щоб зберегти темпи розвитку, галузі знадобиться додатково 1,8 мільйона тонн альтернативних інгредієнтів щорічно.
Довести можливість повної відмови від морських інгредієнтів покликаний конкурс F3 – Future of Fish Farm Challenge, який стимулює розробку кормів з нульовим вмістом дикої риби. Серед передових компаній, які успішно впроваджують ці інновації:
- Dainichi (Японія): Компанія успішно вирощує червоного пагра на альтернативних кормах, пройшовши сертифікацію за високими стандартами Наглядової Ради з аквакультури (ASC).
- McFarland Springs Trout (США): Ферма вирощує райдужну форель виключно на 100% вегетаріанському рослинному раціоні.
- Zhang Yi Farm (Китай): Господарство спеціалізується на вирощуванні великоротого окуня, використовуючи інноваційний корм із повножирної сої, ферментованої мікроорганізмами.
Одноклітинні протеїни (SCP) як системне рішення
Найбільш перспективною альтернативою рибному борошну на сьогодні визнано одноклітинні протеїни, які отримують шляхом культивування мікроводоростей, бактерій чи дріжджів. Центр інновацій у галузі кормів (CFI) вважає технологію повністю технічно обґрунтованою та готовою до масштабування.
Переваги використання одноклітинних протеїнів:
- Висока ефективність: SCP здатні замінити до 100% рибного борошна в кормах для креветок та до 50% для багатьох видів риб без втрати темпів росту та погіршення здоров’я гідробіонтів.
- Екологічна сталість: Виробництво однієї тонни SCP дозволяє зберегти до шести тонн дикої кормової риби у світовому океані. Крім того, технологія може використовувати відновлювану енергію та біогаз, мінімізуючи вуглецевий слід.
- Стрімке масштабування: За умови залучення інвестицій, виробництво SCP може зрости більш ніж у десять разів — з 30 000 тонн у 2025 році до 500 000 тонн до 2030 року.
Висновок:
Світова криза традиційної сировини та неминуче здорожчання рибного борошна є потужним сигналом для української аквакультури, яка значною мірою залежить від імпортних екструдованих кормів. В умовах цих викликів для підприємств життєво важливо адаптуватися до нових технологічних реалій. Високотехнологічні РАС, які застосовуються для інтенсивного вирощування цінних м’ясоїдних видів (форелі, осетрових, кларієвого сома), потребують кормів із високою засвоюваністю та стабільною якістю, що не залежить від океанічних циклів та зривів логістики. Перехід на інноваційні безрибні або частково заміщені раціони дозволить фермерам оптимізувати кормовий коефіцієнт, знизити собівартість продукції, захистити бізнес від глобальних цінових шоків та підвищити екологічну привабливість вітчизняної продукції на європейських ринках.
