Автор оригіналу: Манфред Клінкхардт (Manfred Klinkhardt).
Джерело: Eurofish Magazine 2 2026.
Переклад зроблено фахівцями Державної установи “Методично-технологічний центр з аквакультури”.
У 2023 році споживання риби та морепродуктів у країнах Європейського Союзу скоротилося до найнижчого показника за останні десять років. На тлі високої купівельної спроможності європейський ринок демонструє зміну гастрономічних звичок: споживачі дедалі частіше віддають перевагу глибоко переробленій продукції, а сектор громадського харчування (HORECA) лише починає оговтуватися від наслідків пандемії.
Десятирічний мінімум: головні цифри
Згідно з даними Європейської ринкової обсерваторії рибальства та аквакультури (EUMOFA), загальний обсяг споживання гідробіонтів у ЄС за 2023 рік оцінюється у 10,25 млн тонн. Це означає, що середньостатистичний європеєць споживає 22,89 кг рибної продукції на рік, що лише трохи перевищує середньосвітовий показник, який становить близько 21 кг.
Структура походження спожитої продукції виглядає так:
- Продукція рибальства: 7,32 млн тонн (або 16,36 кг на душу населення).
- Продукція аквакультури: 2,92 млн тонн (або 6,53 кг на душу населення).
Водночас середні європейські показники приховують значні регіональні розриви. Наприклад, в Угорщині та Чехії споживання не досягає і 6 кг на рік, тоді як абсолютним лідером залишається Португалія із показником 53,61 кг (хоча ще у 2018 році цей обсяг становив близько 61 кг).
Пандемія COVID-19 залишила помітний слід на каналах збуту рибної продукції. Майже в усіх державах ЄС роздрібна торгівля продовжує утримувати левову частку продажів — від 60% у Німеччині до 90% у Румунії. Винятком є лише Греція, де реалізація в секторі громадського харчування (56%) перевищує показники ритейлу (44%).
Проте споживання риби поза домом (у ресторанах та кафе) поступово зростає:
- У 2020 році обсяги продажів у секторі HORECA впали до критичних 370 тис. тонн.
- Протягом 2023–2024 років цей показник відновився та перевищив 587 тис. тонн.
- За прогнозами аналітиків Euromonitor, до 2029 року сегмент громадського харчування продовжить зростати та може досягти понад 660 тис. тонн.
Повне повернення до допандемічних обсягів споживання (понад 736 тис. тонн) необробленої продукції поза домом очікується не раніше 2029 року, хоча такі країни, як Італія, вже у 2024 році перевищили власні показники 2019 року.
Переробка диктує правила гри
Сучасний споживач робить ставку на зручність і тривалість зберігання, що зумовлює високий попит на готову чи частково перероблену продукцію. У 2024 році загальне споживання таких продуктів у роздрібній торгівлі та закладах харчування досягло майже 2,1 млн тонн, причому 74% цього обсягу припало на Німеччину, Іспанію, Францію та Італію.
Основні категорії переробленої рибної продукції розподілилися так:
- Продукти тривалого зберігання (консерви): Абсолютний лідер ринку із понад 1,1 млн тонн продажів у 2024 році (близько 40% від загального обсягу). В Іспанії частка консервованої продукції сягає рекордних 79%, а в Португалії — 71%.
- Заморожена продукція: Обсяги продажів становили понад 565 тис. тонн (близько 30% ринку). Найбільшу популярність цей формат має у Хорватії, де він займає 69% продажів.
- Охолоджена продукція: Реалізовано понад 400 тис. тонн (також близько 30%), з найвищим попитом у країнах Північної та Східної Європи — Естонії (69%), Литві (65%) та Швеції (62%).
Висновок: Значення європейських трендів для розвитку аквакультури в Україні
Зниження загальних обсягів споживання гідробіонтів у ЄС на тлі зростання попиту на зручну перероблену продукцію є вкрай важливим сигналом для українського сектору аквакультури. Вітчизняним виробникам недостатньо орієнтуватися виключно на реалізацію живої чи нерозібраної свіжої риби, адже сучасний європейський та внутрішній ринки вимагають готових рішень: охолодженого філе, якісної заморозки чи консервів.
Щоб стати конкурентоспроможними та збільшити прибутковість галузі, українським фермерам необхідно інвестувати у створення цехів первинної та глибокої переробки безпосередньо на базі господарств. Водночас перехід на інтенсивні методи вирощування, зокрема широке впровадження сучасних рециркуляційних аквакультурних систем (РАС), дозволить гарантувати безперебійне, цілорічне постачання екологічно чистої сировини для цієї переробки. Адаптація до європейських трендів та переорієнтація з продажу сировини на створення продуктів із високою доданою вартістю — це ключова умова для успішного розвитку та євроінтеграції української аквакультури.
