Автори: Gavrilović, R. Tang, I. Špelić, M. Piria, D. Kapetanović, T. Radočaj, X. Cao, L. Li, and Dapeng Li
Стан рибництва білого амура
В останні два десятиліття зміни клімату та надмірний вилов риби призвели до інтенсифікації досліджень щодо інтродукції нових видів в аквакультуру або можливості збільшення обсягів вирощування рослиноїдних та більш опірних до кліматичних змін видів риб, які вже вирощуються. З точки зору стіалості, рослиноїдні види, які переносять високі температури води, є найкращими кандидатами. Прикладом виду, який вже культивується, але все ще має великий потенціал для інтенсифікації фермерства в Європі, є білий амур, Ctenopharyngodon idella (Valenciennes, 1844), природно активний і швидкозростаючий вид. Цей вид витримує широкий діапазон температур від 0° до 38°C, солоність до 10 ppt і рівень кисню до 0,5 ppm (Frimodt, 1995). Wu et al. (2023) виявили, що молодь білого амура, яка протягом тривалого часу піддавалася впливу різних концентрацій розчиненого кисню, демонструвала різну сприйнятливість/чутливість та механізми адаптації. Низька концентрація розчиненого кисню значно покращує газотранспортну здатність крові білого амура, тоді як висока концентрація розчиненого кисню дещо покращує рівень аеробного дихання. Його основним кормом є вищі водні рослини та занурені трави, але він також поїдає детрит, комах та інших безхребетних (Frimodt, 1995). Білого амура було інтродуковано в Європу в 20 столітті для боротьби з водними рослинами та в цілях аквакультури. Сьогодні його вирощують як харчову рибу в полікультурі в коропових ставах (Frimodt, 1995; Woynarovich et al., 2010), але він також становить особливий інтерес для спортивного рибальства (Siyi et al., 2022). На своїй батьківщині, в Китаї, він наразі є найважливішим прісноводним аквакультурним видом. У цій країні його здебільшого вирощують у монокультурі, з річним обсягом виробництва 5,76 млн тонн у 2021 році, що становило 18,08% від загального обсягу виробництва прісноводної аквакультури в Китаї. (FAMA, 2022). За даними EUMOFA (2021), основними виробниками білого амура в Європі є Польща, Чехія, Угорщина та Хорватія – 1 761 тонна. Його європейське виробництво залишається досить стабільним, тоді як кількість усіх інших видів азійських коропів, що вирощуються на фермах, зменшилася на 60% за десятирічний період з 2008 по 2018 рік. Хоча білий амур є одним з найважливіших видів аквакультури у світі, він вважається шкідником за межами свого природного ареалу через негативний вплив на водне середовище, якість води та біорізноманіття (Dibble and Kovalenko, 2009). Що стосується законодавства, пов’язаного з немісцевими (чужорідними) видами в Європі, то їх вирощування дозволено в більшості країн у водоймах, де популяція вже сформована. Як виняток, всі неаборигенні види можуть вирощуватися в аквакультурі, але необхідно запобігати їх поширенню (потраплянню) у відкриті води (згідно з Регламентом ЄС щодо чужорідних видів). Одним з можливих рішень може бути їх вирощування в закритих системах RAS з повним контролем вихідної води. Незважаючи на те, що згадані факти впливають на розвиток виробництва білого амура в Європі, результати численних досліджень, проведених в останні роки, можуть виправдати інтенсифікацію його виробництва, як в монокультурі, так і в полікультурі
Можливості з інтенсифікації виробництва
Висока щільність зариблення в полікультурі може спричинити високі концентрації загального аміаку та фосфору і, як наслідок, цвітіння водоростей (Dibble and Kovalenko, 2009). Li et al. (2019) показали, що використання штучних субстратів може бути одним із технологічних рішень для збільшення щільності вирощування білого амура за рахунок збільшення кількості бактерій, які беруть участь у кругообігу азоту та фосфору. Крім ставкової культури, вирощування білого амура було протестовано в різних технологічних системах, таких як система вирощування в «резевуарах-у-ставках» для високоінтенсивного рибництва та в RAS. Ставкова система аквакультури з перегородками («резевуари-у-ставках»), яка використовувалася в останні два десятиліття для інтенсифікації виробництва вирощуваних видів і зменшення використання землі, показала, що інтенсивна висока щільність зариблення мала негативний вплив на показники росту і якість м’язів білого амура (Lu et al., 2022). На противагу ставовій системі, виживання та темпи росту молоді білого амура, що зимувала в RAS були значно вищими. У той же час, RAS забезпечило виробничий прибуток порівняно зі збитками у ставковій системі (Kristan et. al., 2018). Аналогічно, як і для коропа звичайного (Gavrilović et al., 2019), правильно спроектовані RAS, що використовуються для перезимівлі молоді, у поєднанні зі ставовим господарством у теплий період, можуть стати основою для інтенсифікації виробництва білого амура з економічно обґрунтованими результатами. Можна зробити висновок, що технологічне вдосконалення може бути застосоване для інтенсифікації вирощування білого амура. З огляду на європейський ринок, паралельно з інтенсифікацією виробництва, слід розглянути відповідну маркетингову стратегію, яка б включала диверсифікацію та розвиток продукції.
Подяки
Ця робота є результатом двостороннього хорватсько-китайського дослідницького проекту під назвою “Фізіологічні реакції білого амура, Ctenopharyngodon idella, на адаптацію до навколишнього середовища в Хорватії та Китаї.
Посилання
Dibble E., Kovalenko K. (2009.). Ecological Impact of Grass Carp: A Review of Available Data. J. Aquat. Plant Manage. 47: 1-15.
EUMOFA, 2021. Freshwater Aquaculture in the EU. European Commission, Directorate-General for Maritime Affairs and Fisheries. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2021.
FAMA, 2022. China fisheries statistics yearbook. China Agricultural Press.
Frimodt, C., 1995. Multilingual illustrated guide to the world’s commercial warmwater fish. Fishing News Books, Osney Mead, Oxford, England. 215 p.
Gavrilović, A., Piria, M., Jug Dujaković, J., 2019. Possible Technological Improvements of European Carp Production. European Inland Fisheries and Aquaculture Advisory Commission (EIFAAC) conference, book of abstract, 8 – 11 September 2019, Dresden, Germany, 38.
Kristan, J., Blecha, M., Policar, T., 2018. Survival and Growth Rates of Juvenile Grass Carp Ctenopharyngodon idella Overwintered in Ponds and Recirculating Aquaculture Systems Including a Comparison of Production Economics. Turk. J. Fish.& Aquat. Sci. 19(3): 261-266.
Li, Z., Wang, G., Yu, E., Zhang, K., Yu, D., Gong, W., Xie, J., 2019. Artificial substrata increase pond farming density of grass carp (Ctenopharyngodon idella) by increasing the bacteria that participate in nitrogen and phosphorus cycles in pond water. PeerJ 7:e7906.
Lu, L., Li, S., He, X., Tang, R., Li, D., 2022. An in-pond tank culture system for high-intensive fish production: Effect of stocking density on growth of grass carp (Ctenopharyngodon idella Valenciennes, 1844) and blunt snout bream (Megalobrama amblycephala Yih, 1955). Aquaculture, 549: 737808.
Siyi, L., Milardi, M., Yulong, G., Wong, M., 2022. Sustainable management of non-native grass carp as a protein source, weed-control agent and sport fish. Aquaculture Research. 53 (2). 10.1111/are.16080.
Woynarovich, A., Moth-Poulsen, T., Péteri, A., 2010. Carp polyculture in Central and Eastern Europe, the Caucasus and Central Asia: a manual. FAO Fisheries and Aquaculture Technical Paper. No. 554. Rome, FAO. 2010. 73p
Wu, X., Li, D., Lu, J., Liu, L., Yang, Q., Tang, R., Zhang, X., Li, L., 2023. Adaptation strategies of juvenile grass carp (Ctenopharyngodon idella) facing different dissolved oxygen concentrations in a recirculating aquaculture system. Water Biology and Security: 100202.
